Дитячий будинок частина 1

Друзі! Дякую всім, хто відгукнувся на допомогу, та вніс свої коштидля закупівлі товарів до дитячого будинку.
Велика подяка студентам Київського Національного УніверситетуТехнологій та Дизайну ( КНУТД) за передані кошти. Дякую Катеньці, яка допомагала з організацією. Лєше Розбійнику, Віталіку Тихоні таІгорю Мазепі.
Протягом усього дня, погодка нам просто супроводжувала!
Вранці було здійснено закупівлю фруктів, медикаментів, канцеляріїта інших товарів.
До години дня орієнтовно ми потрапили до хлопців.
Відвідали ми дитячий будинок "надія" (с. Кривошеєнці).

b Самий час поділиться враженнями:/b

Так як подібний захід ми проводили вперше, всі дуже переживали.
Але хлопців, це було не те що чудово, це було просто неймовірноздорово. Після в'їзду на територію дитячого будинку, ми простозродилися з дітлахами, у прямому розумінні цього слова.
Всі діти, без винятку, чистенькі, гарненькі, виховані!
Нас дуже добре зустріли. Провели екскурсію територією всієїбудівлі. Показали кожну кімнатку!
У кожній кімнаті ми побачили велику кількість нагород, виробів, грамот і картин. Кожен з них розповідав все це з таким захопленням! Слухати було одне задоволення.
Після тривалої та найцікавішої екскурсії нас посадили за смачнийстіл!
Діти всі накрили самостійно, посадили нас. І взялися

Після смачної випічки, чаю та приємного спілкування, миперемістилися на вулицю!
Де з користю проводили час на чистому повітрі, каталися на машинахі грали у футбол!
Старших садили за кермо, решту просто з вітерцем прокотили.
Про клубні прапорці я зовсім мовчу. Дітлахи побачивши їх, почалибожеволіти. Великі прапори вихопили відразу, а малі були подарованіїм на згадку, в невеликій кількості. Машини також були розписаніповністю все. Захоплювало дух, при спілкуванні з ними. 13 дітлахів, які не дивлячись ні на всі труднощі, залишаються дружнимколективом! Всі вони абсолютно різні, з різними віками тазахопленнями, але їх об'єднають те, що всі вони живуть під однимдахом, як одна велика родина .
Друг за одного горою. Все до одного.
У цій атмосфері просто треба побувати. Діти, які до тебе тягнуться, яким не вистачає уваги, які просять просто з ними провести трохичасу, вони чудові. Все без винятку.
Все це описати ом просто неможливо. Передати емоції теж.

Пропоную згадати ще раз, як це було: