Не довго мучилася бабуся в руках умілого лікаря

Перший місяць я щиро насолоджувався покупкою. Ганяв по місту і пороботі та по господарству і просто так.
Перша 1000 пролетіла непомітно. На радостях навіть погодився напоїздку у пампаси на заготівлю сала.
І про жах! Перша сотня дороги в грудні при зустрічному холодномувітрі, а датчик температури тривожно заморгав О.О.
Зупинка, перевірка — радіатор холодний, патрубки на радіатор щехолодніше, тосол у бачку кипить... Висновок — капець термостату...І тут би повернути додому... Але поїздку продовжили, сало манить.губернії в недільний день з термостатами на фафагени погано, аледодому ще потрібніше ніж за салом. Клубок чорного серпанку напрощання та калюжка олії на асфальті.Неділя, грудень, траса, вечірало.І холодало звичайно.
Після не довгих роздумів набираю колег-перевізників. За мною зКиєва вислано рятувальну експідицію — Мерс Спрінтер. Якихось 4години і я вже на шнурку. Треба сказати, що на шнурку я їздивбагато і зі смаком, доки доводив Ниву. Але вночі, взимку, заСпринтером одеською трасою О.О. Коротше сивого волосся на опідодалося. Підсумок - отвір в блоці, двиг під заміну. ​​Пара днівпошуків і роздумів і я став щасливим власником AAZ 1, 9 TD. Вдарив, так би мовити, карбованцем. Дорого звичайно, але насолода після CS1.6 напевно того коштувала. Фотці нема - було не до того =))