Шлях довжиною в життя…

Сів, завів, поїхав.
Пи… як ним керувати, я вліво він праворуч, я праворуч він вліво, щераз згадав швагра…
/>
Їду, точніше повзу 60км.Через 20км зрозумів що все ж таки рулитиможна.
Але коли ми від'їхали від рідного будинку десь 60км це в районіДубно я помітив чи то мось то я почали "очкувати". Робота двигламінялася в гірший бік ... Він не тягнув, я насилу піднімався напідйом. Зупинятися не хотів, боявся, нехай їде як є десь 40км/год.мав Броди-Дубно-Луцьк-Ковель.Протикав поворот на Дубно, поїхав наРівне... Ять, а це гак! На розворот пізно вже знак Рівного.Добреїдемо.Проїхав об'їзну міста без подій. Луцьк, повертаю на кільці наоб'їзну міста і тут ... Опа, здох ...
Черкаю стартером разів 10, дарма ... Ну думаю тут він (мось) ізалишиться ... Що робити? ..
> Походив навколо, згадав всіх…
І тут мене відвідала геніальна думка зазирнути в бак (датчик і тодіще не працювали). І що Ви думаєте сухий ... Ну він і жере, (яквиявилося пізніше весь цей час я їхав на 2-3 циліндрах). Ну що жканістру в руки і на заправку. Продали (каністра пластмаса), залив, завів, поїхав!
Вечірко…Я ввімкнув світло, їжу, яма — темно…
Реле глючить. Зупинився, темно, не розкривати ж його (реле). Так іїжу аварійка, 1яма-темно, 2- світло (дороги у нас такі в Україні)! Мені залишалося десь 60км. Ніч…привид 40 км/год, що рухається, звключеною аварійкою і миготливим світлом йшов до поставленоїмети-ДІЙТИ! Неодноразово згадував молитву "отче Наш"…
І ось я вже побачив рідні пейзажі…УРА! Ще кілька кілометрів і я бувудома! br/>
Ні, про що я, СПАТИ, СПАТИ, СПАТИ…
Дякую Всім хто дочитав і удачі на дорогах!