Тупик...

З новою роботою тепер рідко їжджу в ріночку, встигаю відвикнути. Іось сьогодні, покатавшись містом, я усвідомив, в якому жалюгідномустані вона знаходиться... Батько ремонтує її тільки коли машина вжевідмовляється. А ті симптоми, які "на швидкість не впливають" так ізалишаються, тому що авто використовується щодня для поїздок нароботу і назад (хоча до роботи 1км), тобто рено можна булопоставити на тиждень і довести до розуму, але батька не переконати, а у мене для ремонту залишається максимум пів дня, при цьому автозавжди повинно бути на ходу (відповідно нічого глобального язробити не можу). Підвіска гримить, підгнили двері досі не заміненінові двері припадають пилом в кутку), лобове скло в тріщинах і всепокоцано як наждачкой (увечері їхав, сонце вже низько і світить вочі, і в це матове скло я абсолютно нічого не бачу, мало не збивпідлітків перебігають дорогу) а лобовуха теж куплена і припадаєпилом разом з дверима Салон розібраний щоб підварити дірочку вногах у переднього пасажира, але зварювання я напевно теж недочекаюся, як і проварювання порогів ... Доведеться зібрати салонщоб позбутися відчуттів їзди в консервній банку. Жахливо гримитьзамок на ляді, це основне джерело шуму, навіть підвіска так негримить. Шукати, дивитися і прикидати від інших машин.
Тобто основні притензії до заліза, двигун працює нормально, можливопотрібно відрегулювати клапана і поміняти два датчики для абсолютнорівної роботи мотора.
На закінчення цієї сумної історії можу сказати, що поки це авто нестане моїм (що навряд чи), я не ремонтуватиму його сам, тільки якщобатько попросить допомогти. У мене вже опускаються руки побачивширеношки…
Я починаю збирати на своє авто! Що це буде - поки в роздумах ... Зодного боку, я практично знаю реношку як свої п'ять пальців, інепогано було б взяти схожий екземпляр ... А з іншого боку, дужебагато хвалять японців, і мені теж цікаво що це за риба :) < br>