Апарат Ілізарова

Доброго дня, хочу розповісти свою історію пов'язану з АпаратомІлізарова, багато хто запитає: "навіщо вона тут? ", Чесно кажучи я ісам не знаю відповідь на це питання, вірніше навіщо вона наавтомобільному сайті, Хіба що тільки тому що через цей переломпокупка авто відклалася на пів року, але все ж, будучи в Апаратімене дуже цікавило питання про те - як інші себе почувають, якпротікає їх одужання, що люди роблять і що приймають ... Алеінформації було дуже мало, сподіваюся Вам ніколи не доведеться зцим стикатися, але ті хто зіткнувся - тримайтеся, все буде добре =)якщо Ви себе так налаштуєте, адже як відомо - самонастрій, навіювання, позитив - це велика сила. Стикався з цим, швидше за всепроходьте повз, а хто став або був братом по нещастю-міцногоздоров'я і міцного кісткового мозоля =)
і так, як це було і що я відчував травму я отримав в результатінещасного випадку 23. 01 - діагноз- "мінно- вибухова травма обохн/кінцевостей. Багатооскольчастий відкритий перелом обох кісток н/3лівої гомілки зі зміщенням Ш Б ступеня з ушкодженням судинногопучка. Стан після остеосинтезу уламків кісток лівої гомілки спиці -стрижневим апаратом" для таких як я, хто не сильний у медициніскажу- після того як хтось каже: "дивись яка фігня є у мене" -біжіть!
отримав я травму в районі 12 годин, болі взагалі не відчував, впав, зрозумів, зрозумів що щось не з ногою, кров текла наче плаза густа, в той же час купа маленьких струмочків, благо товариші щось знаю вмедицині, підбігли, трохи вище коліна перетиснули, але не сильнодопомагало, потім ще на стегні перетягнули ременем, до ноги з двохбоків примотали опори, коли моталі чув як кістки одна по однійскрегочуть, почав з'являтися ниючий біль, занурили в авто і погналидо лікарні, ось дорогою я почав уже відчувати афігелий біль, плюсдо всього на кожній купині, повороті я відчував як кістки херачатодна по одній. Штани, потягли швидко на ренген, по дорозі вкололизнеболювальне, ренген був випробуванням, рівно лежати, повернись набок- кості херачат по кістках, звук жах, біль хана, думки були лишеободном: "чи залишиться нога" потім в операційну, там зробилиспинальну анестезію і почали свердлити, різати, боявся що болгаркоюпрацюють, заглянув за кулісу-побачив звичайний будівельний дриль, як мені здалася вона, заспокоївся. Апарат налагоджували години дві, але кістку сильно не виставляли, завдання апарату була -зафіксувати кістку що б та не пошкодила м'які тканини і судини, щозалишилися. Стопа була жовтого кольору, ніби не ціловічна…
Потім мене в швидку та транспортування до Харкова. На дорогу пішлогодини 4, дорогою дуже хотілося пити, медсестру вламав дала трохиводички, подзвонив рідним, сказав що "буду зайнятий, завтрапоговоримо"
По приїзду до лікарні наркоз почав відходити, вийшов лікар, сказавповорушити стопою, все що зміг це ледь помітно смикнути мізинцем, лікар сказав - веземо в операційну, туди сюди в 21 з копійкамиповезли в операційну, тільки заїхав в операційну-вирвав воду якупив у швидкій, знову спинальна анестезія і плюс загальний наркоз, почав прокидатися на операційному столі, лікарі збирали інструмент, операція закінчилася о 23.45+-10. Відвезли в реанімацію, дужехотілося пити, дали трохи з такого маленького чайничка, алемедсестра не врахувала і поставила його надто близько, я змігдотягнутися, практично відразу все що випив вийшло назад, почавхвилюватися за господарство, перевірив усі норми, подивився наногу-забинтована, натомість, подумав ну і відмінно =)
Як виявилося, лікарі боролися за м'які тканини і судини, працювалищоб зберегти кровотік у стопу, щоб та харчувалася, забігаючинаперед скажу що кістку не чіпали.
> Вранці день о 10 годині перевели до звичайної палати, зателефонував рідним. Сказав що впав, зламав ногу.
У 17 приїхали забрали на перев'язку, була забинтована від коліна достопи, стопа ніби весела, вкололи знеболювальне, розмотали, я лежавдивився-червона шняга якась-то коліна до стопи, подумав бинт кров'юпросочився, але, не тут то було- це була розрізана нога від колінадо стопи, + вся у величезних ранах, після того на ногу не дивився, наступного разу коли я подивився вниз на ногу це було через 3місяці .
лікар щодо ноги сказав- сподіватися що молодий і чекати що будепротягом 3 днів
Спочатку стопи взагалі не відчував, ні дотиків, нічого, потім деньна 3 з'явилося трохи відчуття у верхній частині стопи, кожен деньділянка ноги до якого поверталося відчуття збільшувався десь затиждень я почав відчувати всією верхньою частиною стопи, не таквиражено як здоровою, але відчував. День на 8-9 почав відчуватихолод рук наприклад і нижньою частиною стопи, день на 12-13з'явився маленький ділянку де почав відчувати і дотик рук, він таксамо розростався як і вгорі, але повільніше, низ більшого пальця тапучка біля нього я не відчуваю й досі. Перев'язки робили щодня, ввечері, тривали вони близько 40-50 хвилин, ну точніше якперев'язки, після таких травм як у мене виходить - мікроз, цевідмирання м'яких тканин, вони ніби є, нормальні на вигляд. Алевони не живі, і частина яка відмерла і стала виражена -прибирали
На третій день шалено боліла голова якщо намагався підняти корпус-удеяких це побічний ефект спинальної анестезії, напився міцної кави, минуло.
На третій день забрали на "ревізію" чистили рану вже під загальнимнаркозом, кістки так само не чіпали
До речі, всі 3 дні лежав боявся ворушитися що б щось не порушити, вапараті можна все робити, все зафіксовано
Доктор сказав що б перев'язки робили без знеболювального, а тозвикну, а мені їх ще ого го скільки, було боляче-стало шаленоболяче, кожна перев'язка це випробування.
/>
На 7 день ще одна ревізія рани та ревізія сухожилля. Одне сухожиллявідмовлялося відновлюватися, його частково видалили, частково "спаяли з м'язом" сказали- "саме собі знайде дорогу". Ногу відколіна до ран збили скобами і трохи зібрали кістку На 8 рана почалакровити під час перев'язки, перев'язувальна сестра сказала "о, закривила" - я злякався, вона заспокоїла. Сказала що це добре, відновлюється кровотік. Потім перев'язки, чистки, звик, але колизаходив лікар дуже здригалися булки, аж підстрибував. Він "боїшся, значить добре" "болить-рана повинна відчувати що ми її лікуємо", навсі питання про ногу. Протягом усіх 3 тижнів він менівідповідав: "все йде своїм чредом", "то чого не повинновідбуватися-не відбувається"
День на 10 вперше зігнув коліно, самому зігнути так і не вийшло, хоча воно було ціле, просто не знав що можна ворушити ногою іпрактично не рухав нею, виявляється можна було, і навіть потрібно.день зробили ще одну ревізію, трохи склали кістки, як виявитьсяпізніше, після цього їх уже й не чіпали практично. Хвилин 15-стопатак розпухла, як кулька, на ранок всі норми, сказали більше так неробити.
З 14 дня перев'язки почали робити 2 рази на день
на 21 день перевели в іншу лікарню, де я встав на одну ногу на 30секунд, у травмованій нозі було таке відчуття що вона заразвибухне, біль і напухлість, і світло синювато фіолетовий на 23день, вперше пройшов на милицях-метрів 5 -10. Відчуття що ногарозірветься, дуже напухала і синіла в новій лікарні перев'язкиробили через день, бинт був у крові, мені це не дуже подобалося —але вони лікаря їм видніше. Приблизно через 25 днів почавпрокидатися на лівому боці, хоча до цього спав тільки на спині, подумав — якщо організм сам повертається, значить можна, ще черезпару місяців прокинувся і правому, почав тоді і право повертатися-спати стало набагато зручніше. Правда при сні на правій сторонідуже боліло коліно, швидше за все через те, що воно постійно було вповітрі через апарат, потрібно було щось підлагоджувати.
спочатку хотіли робити пластику м'яких тканин, потім вирішили щовсе одно кістка ще не скоро зросте, рани самі заживуть, так нічогоі не робили, в ногу теж думали ставити пластини, але вирішилипочекати через місяць після травми почав на милицях імітуватиходьбу, зламаною ногою наставав трохи, і імітував ходьбу
нога все ще напухала дуже сильно
на рентгені не бачив мозолі, був відстоєний
Через два місяці почав намагатися сильно наступати на ногу, поставив ваги і натискав на них, щодня на пару кг більше намагавсянатиснути
не міг штовхнути стопою, сказали що швидше за все і не зможу, будепросто як опора, але мене це не влаштовувало- брав гумку, спочаткурибальську, потім звичайну (як говорили бабусі-з трусів) потімтовсту - накидав на ногу і тиснув, спочатку не виходило, потім всекраще і краще - як кажуть - головне зрушити. Скільки разівзайматись і скільки робити повторень? один раз на добу - з ранку ідо вечора ... На 3 місяць зміг не багато проходити з паличкою, спочатку палицю ставив з боку хворої ноги, як виявилося пізніше -потрібно ставити з боку здорової мозолі все так само на знімках небачив, почав хвилювати-спитав у дока, каже що б не хвилювався, прогуглив на всякий-написано що воно може і не бути видно
< Він зміг штовхнути — не міг натягнути стопу на себе, штовхала, але не поверталася, мені вже показали таку фігню- як лінійкаметалева, чіпляється за ікру і йде під стопою до плаців. Типувзуття на розмір більше купуєш, його і не помітно, і йдеш майженорм, але мені хотілося самому, взяв звичайний бинт, закинув настопу і думками типу я натягую її, а сам тягну руками, і через парутрійку днів почала смикатися сама, а ще через тиждень уже міг трохинатягнути, лікарі перестали робити прогнози, повторення і часзанять-таке ж як і з поштовхом-одноразово на добу-з ранку і довечора.
на знімках кістка стояла криво трохи, почали з боку малогомілковоїкістки крутити в день за оборотом і так 6 обертів (1 оборот - 1 ммкістки)
такою вона стала на 3 з половиною почав по трохи ходити безпалиці
До речі, забув сказати - до весілля, яке було заплановано ще зминулого року - залишалося два з половиною місяці.
з 3.5 по 5 місяців ходив щось без нічого, то запалювалися нижніспиці що спати не міг, не те що наступати, їздив нормально наавтомобілі ... Але ходив на маленькі відстань-метрів 200-300
І ось 5 місяць, залишилося місяць до весілля, умовив що б менізняли апарат. Останні спогади як нога тупо важить, боявся, що йзараз так буде, вкололи димідрол і через 5 хвилин пішлизнімати, скажу одразу- це відчуття мало приємно - але терпимо, розкрутив, спробував док як чи нагане- чи гнеться, я зітхнув зполегшенням, так як за 5 місяців лежання в лікарні надивився, що іпереломи не зростаються, та що там переломи- у нормального людинині з того ні з чого - вони самі руйнуються, в пісок перетворюються- називається остеомієліт. І тут почалося найвеселіше- докпасатижами почав витягувати спиці, звук як метал по металу, але недуже боляче, але це ще нічого, ось коли стрижень стали викручувати, ось то було вже і фізично не приємно а не струм звук, але післяпари оборотів, коли різьблення на кістки була вже готова, пішло всеяк по маслу =)
Відразу наклали лангету зі стопою, наступати заборонили, щоднярозмотували-обробляли рани, але я перебував легенько і в нійходити, авто стало водити зручніше, перебував навіть на велосипедікататися. У лангенті я був 10 днів. Мозоль на знімках я так толкомі не бачив, як на мене що на 2 місяці, що на 5 - практичнооднакові. Через 10 днів, мені зробили функціональну пов'язку зскоком касти, типу пластикового гіпсу. Він легший за гіпс, тонший, не такий жаркий. Але хоч стопа і була вже вільно-ворушити я неюзовсім не міг, після першого кроку я подумав що зламав собі всіпальці, все дуже застояло, і проблем з рухами дуже багато, хоча ісуглоб цілий ... Але через 5 днів я поїхав на весілля Весіллядалося мені важкувато, вже в 12 дні боліла що нога, але ще сильнішеболіла спина. В 23 я вже чекав-коли весілля закінчиться. В 4потрапив додому, і туфель 43 розміру, хоча в мене 40.5 розмір ногиледве стягнувся...
у гіпсі я ходив 2 місяці. Під час перебування у гіпсі мені постійномасажували ногу, намагався нею крутити. Після зняття гіпсу ногадуже напухла
така вона була після зняття гіпсу- 7 місяць
загалом в апараті та гіпсі я був трохи більше 7 місяців
Після зняття гіпсу почалися ще сильніші розробки, масажі, крутитиногу, почав ходити на стадіон і ходити по колу, на шкарпетці абоп'яті йти не міг, не тримала, дістав паличку і спираючись на неїходив, займався, це було більше схоже на імітацію, але я ходив, займався, навіть ходив. Намагався штовхнутись, витягнути шкарпетку, сходами йшов — не зручно йти вниз, на шкарпетку не міг стати, аленамагався саме на нього ставати, витягувати його вперед. Взагаліпотрібно робити все-що незручно ... Тепер у мене спайка-шкіраприросла до м'язів, м'язи до кістки, ще й сухожилля побити- тягнуносок і відчуваю як від кістки намагається відірватися м'яз ...тепер я ходжу в компресеонній панчосі, нога вже не така напухла -можливо це через панчоху, нога стала на 3 см коротшою.На жаль булислабкі тканини коли можна було тягнути кістку апаратом, а колитканини і судини дозволяли- то кістку вже зрощували, ламати зановобоялися, на око не дуже помітно-міряється від кісточки біля колінадо кісточки на стопі) я ще не багато ходжу- але вже практично непомітно, почав по трохи бігати, звичайно не можу з такою швидкістюяк раніше - але 1 км бігу, - 400 метрів норм, ще 300 накульгуючи, решта 300 вже трохи храма ... Але час - всьому свій час, і звичайнож старанність і Ваш настрій.

і так- зараз після отримання травми минуло 8 місяців

нога така
Харчування-одразу — для підвищення гемоглобіну пив гранатовий сік(струм не з пачки, а вичавлений на са соковижималці)
<
— їв хорошу здорову їжу-м'ясо курки, свинини, гречку, рис, картоплю (бульєни на жаль мій організм не хоче приймати)
— Вітаміни- на 4 місяці "кальцемін Д" та "муміє"< Начебтопрактично все описав, якщо що - питайте, всім здоров'я, думаю хтодочитав сюди, це такий же брат чи сестра по нещастю як і я- Вамздоров'я, терпіння, удачі, і швидше видужати…