— Янчів
О годині дня спускаючись з висоти, що біля Крагла, з висот, що напівніч від Янчина та на північ від Блотна почулася стрілянина
переправилися через струмок полк підтягнувся до села Блотна
/>
далі висунулися до села Янчин полк витягнувся похідною колоною пошосе Блотна Янчин
висунулися на захід і переправлялися через річку Гнила Липа
зупинився в д.Дусанів церква д.Дусанів
розвідка переправи в районі д.Гульків мостом біля села Гульков полкперейшов у наступ на д.Доброжанець де і зупинився на південнійоколиці
13, 8 і частини 15, 6 і 7 рот південний ліс Генеральська атакаЗахоплюючи своїм прикладом війська, командири понесли серйознівтрати
Олійников Олексій
22 серпня 2016
У 1914 році на Російському фронті Першої світової війни мало місцеунікальне бойове явище. «Генеральська» атака показала, наскількикомандний склад російської армії близький до своїх солдатів.
У 1914 році на Російському фронті Першої світової війни мало місцеунікальне бойове явище. «Генеральська» атака показала, наскількикомандний склад російської армії близький до своїх солдатів.-австрійського фронту У Янчина, села на річці Гнила Липа, 16–17серпня розгорнулася битва між 7-м армійським корпусом 8-ї арміїросійського Південно-Західного фронту та військами 2-їавстро-угорської армії.
У напрямку Львова
Військам 8-ї армії відводилася ключова роль у оточенні основних силавстро-угорців у Галичині. Головний удар намічався у напрямку наЛьвів.
Генеральська атака
Генерал Екк прославився ще в Російсько-японську
16 серпня у Рогатіна війська 8-ї армії вступили у бій і, незважаючина посилення противника резервами, прорвали фронт і змусили ворогарозпочати відхід до Львова. 7-й армійський корпус бувправофланговим і наступав на Гнилу Липу, тримаючи зв'язок злівофланговим корпусом 3-ї російської армії – 10-м армійським.
До складу корпусу (командир – генерал від інфантерії Е. В. Екк )входили:13-а (49-й Брестський, 50-й Білостокський, 51-й Литовськийта 52-й Віленський піхотні полки), 34-а (133-й Сімферопольський, 134-й Феодосійський, 135-й Керч-Єнікальський) і 136-й Таганрозькіпіхотні полки) піхотні дивізії, 7-а артилерійська бригада і 12-йсаперний батальйон. Противником росіян були 35-а піхотна дивізія (командир - фельдмаршал-лейтенант В. Ньегован) 12-го армійськогокорпусу (включала 50, 51, 6 63-ї піхотні полиці з частинамипосилення) та 11-а піхотна дивізія (командир –фельдмаршал-лейтенант А. Покірний; включала до свого складу 15, 55, 58 та 95-ї піхотні полки, а також необхідні частини посилення) зіскладу армійської групи генерала піхоти Кевесса фон Кевессгаз.командир корпусу перед частинами 34-ї піхотної дивізії звучалатак:опанувати обома берегами річки біля села Янчин. 136-й піхотнийТаганрозький полк наступав на висоту 301 і на південь, 134-йпіхотний полк Феодосії рухався за його лівим флангом, 133-йпіхотний Сімферопольський полк був у резерві. Район Янчинаобстрілювався артилерією супротивника, зокрема важкої. Алеросійські гармати змусили її замовкнути. Частини дивізії завзятопросувалися вперед. Командир 1-ї бригади 34-ї дивізії генерал-майорЄ. Я. Котюжинський особисто керував атакою - і стрілецькі ланцюгиКерч-Єнікальського полку за підтримки бійців 36-го піхотногоОрловського полку, форсувавши річку, штиковою атакою вибилиавстрійців з двох.
У ніч на 17 серпня австрійці перейшли в енергійний контрнаступ –знову зайняли Бржуховіце та прилеглі висоти, зміцнилися тавстановили кулемети. З ранку 17-го 13-та піхотна дивізія малаатакувати Бржуховиці, а 34-а піхотна дивізія – форсувати Гнилу Липута сприяти 13-й дивізії у захопленні населеного пункту.
Російська піхота атакувала за потужної підтримки артилерії .Фронтовик так передавав свої враження:«Багато сприяла успіхуартилерія. Одну з батарей супротивника, що стояла проти Янчина, двінаші буквально заклювали. Вона так і залишилася на місці».
133-й Сімферопольський, 134-й Феодосійський, 135-йКерч-Єнікальський піхотні полки перекинули ворога – причому 134полк охопив лівий фланг австрійців. Вранці 1-й батальйон 133-гопіхотного полку під особистим керівництвом начальника дивізіїперейшов на правий берег Гнилої Липи і, рухаючись схилом гори, засіяним картоплею, вдарив у фланг і тил австрійських окопів напівденній околиці Бржуховиці. Противник писав про невдачу своєї35-ї піхотної дивізії:«Ворогове охоплення з півдня ставало дедалісильнішим. О 10 годині ранку почався відступ всієї 35-ї піхотноїдивізії; піхота відринула за свою артилерію, залишивши в рукахворога 11 гармат та 5 гаубиць. Близько 3 години дня вдалосязачепитися за узлісся лісу в Остоловиці, завдяки чому запобігтирозгрому».
Російський очевидець говорив про підсумки переможного дня:«Слідомза успіхом 34-ї дивізії фронт противника був перекинутий на північі південь від Янчина.Все кинулося вперед, як потік, прорвавшигреблю. Противник же став поспішно відходити у важких умовах вденьпід нашим натиском, зазнаючи величезних втрат».
Командири – під кулі
7-й армійський корпус мав блискучий командний склад. Досить згадатикорпусного командира – генерала від інфантерії Е. В. Екка, герояРосійсько-японської війни, згодом двічі Георгіївського кавалера (орден Святого Георгія 4-го ступеня він отримав за бої під Львовом1914-го, а 3-го ступеня – за операцію на Ікві у 1915-му), володарягеоргіївської зброї та такої рідкісної бойової нагороди, як орденСвятого Олександра Невського з мечами та діамантовими знаками. Убоях під Янчин він ефективно керував діями довіреного корпусу, поєднуючи обхід і фронтальний удар. Так, 16 серпня був застосованийохоплюючий маневр під час наступу 34-ї піхотної дивізії на шосеБлотня - Янчин:наказом корпусного командира наказувалося наступатина Янчин лівіше шосе, намагаючись обійти лівий фланг австрійців, діючи при цьому безупинно. 17 серпня Екк наказав 34-й піхотнійдивізії надати підтримку 13-й піхотній дивізії, діючи в обхідправого флангу супротивника. Командир корпусу вимагав від підлеглихзастосовувати маневр, діяти у фланг, енергійно переслідуватисупротивника.
Бої під Янчиним унікальні масовим бойовим поривом старшогокомандного складу 34-ї піхотної дивізії. 17 серпня генерали таполковники, ризикуючи життям, очолили лобову атаку батальйонів.Учасник бою писав:«Початок блискучого успіху 7-го корпусу поклавнаступний славний епізод героїчної поведінки старших начальників, які захопили своїм прикладом війська. Через широку болотисту долинувід Янчина дорога і переправа йшли лише довгою гаті, яка жорстокообстрілювалася. Тоді начальник 34-ї дивізії генерал-лейтенантБаташев, командир бригади генерал-майор Котюжинський, командирибатальйонів 135-го Керч-Єнікальського полку полковники Файдиш іРагозін, командир батальйону 133-го Сімферопольського полкупідполковник Аветчин вийшли вперед! Вперед! ». Бачачи своєначальство попереду, як один, піднялися і нестримно рушили впередланцюги сімферопольців та керч-єнікальців. Ішли так біля верстиболотом і в брід через Гнилу Липу, дійшли до позиції противника івдерлися до неї. Австрійці на захопленій ділянці були здебільшоговзяті в полон, понад 1000 осіб, зі прапором 50-го австрійськогополку і багато кулеметів». Але «генеральська» ударна група зазналавідчутної шкоди:генерал-лейтенант М. М. Баташев був поранений учоло (і після перев'язки продовжив атаку), підполковник М. Ф.Аветчин – у шию навиліт (перетягнувши рану хусткою, також залишивсяв строю), полковник Рагозін убитий. Цікаво, що куля пощадилаполковника М. А. Файдиша – пробивши козирок кашкета, не завдалайому навіть подряпини.
Солдати 34-ї піхотної дивізії були в захваті від доблесноїповедінки свого вищого командного складу та прозвали атаку у Янчина«Бій генералів». Цей епізод ще раз продемонстрував значенняособистого прикладу командира, причому в умовах небаченої досівійни. Окрилена 34-а піхотна дивізія під час боїв під Янчинимзахопила 20 австрійських гармат. Усього 7-й армійський корпус убоях 16–17 серпня втратив убитими – 6 офіцерів та 144 нижніх чини, пораненими – генерала, 22 офіцерів, 941 нижнього чину; 60 людейзникли безвісти.
21 серпня російськими військами було взято Львів, а 22 серпня –Галич, чим блискуче завершено Галич-Львівську операцію. Стратегічнезначення цієї операції в тому, що вона серйозно змінила обстановкуна південно-західному стратегічному напрямку, а також був серйознийвплив і на хід бойових дій у Франції, де війська Антанти в цей часзазнавали однієї невдачі за іншою.
< І найважливіше значення для результату операції на ГнилійЛипі, а значить, і всієї Галич-Львівської операції, мала героїчнаатака комскладу 7-го армійського корпусу у Янчина.
Олексій Олійников,
> доктор історичних наук, провідний рубрики
Опубліковано у випуску № 32 (647) за 24 серпня 2016 року
І так ми попрямували на другу битву.Ведучий рубрики
Опубліковано у випуску № 32 (647) за 24 серпня 2016 року
І так ми попрямували на другу битву
Бій виявляється героїчним
"ведучий рубрики
Опубліковано у випуску № 32 (647) за 24 серпня 2016 року
І так ми попрямували на другу битву
Бій виявляється героїчним
Коментарі2
Річка маленька, але ніби портівотанковий рів.
Ця річка була в 1914 році непрохідним болотом, яке обстрілювалося з усіх боків ... Цікаво, що немає жодного пам'ятника на честь тих героїчних подій, атак і боїв ... Печалька. (((((