Шелбі Зет і багато геморою. Частина 3

Хоч стан дайтонів виявився в рази гіршим, ніж мені розповідали допокупки, попередній власник все ж таки проробив величезну роботу, повертаючи її в стік, ціною загибелі іншої такої ж машини. Яка, мабуть, теж була не в кращому стані, але в результаті я отрималаатомобіль з працюючою електронікою, втомленим, але робочим мотором, маслом, що плюється, в турбіну, механічною коробкою Getrag A555, яка за відчуттями нагадує мені коробку уазика, (але це якразнормально), запльованої турбіною Garrett AiResearch T4, яка вжедме, і інжекторним упорскуванням.А не з поршнями від волги, забитоїтурбіною, карбюратором від жигулів і з вихлопом з водопровіднихтруб :) Все могло бути куди гірше! Але ніяких нових деталей машина, по всьому, не бачила років 20.
Найбільше мене дратував підсилювач керма, тому що він не тільки непосилював, але ще й вив.Відновленню він не підлягав.Спочатку, я, запорадами, спробувала підібрати що -Схоже на розбірці, але вінвиявився настільки своєрідним, що ніхто навіть не зміг визначитиякий він марки. Тому довелося замовити з Америки такий жевідреставрований.
До речі, стояв на ній не A1 Cardone, яких повно на ібеї, а ZF, якийвідрізняється специфічним кріпленням на дві скоби, пластиковимрезервуаром і спеціальним болтом з діркою якому кріпиться шлангвисокого тиску. Болт був відсутній, купити його було неможливо, тому довелося зняти розміри і замовити токареві щось схоже.
І ось ГУР приїхав, болт був виточений, все встановлено на своїмісця (за що велике спасибі Олегу) залитий декстрон. Я заводжумотор, ГУР верескує і, нарешті, замовкає… І через 10 секундлопається шланг високого тиску! Ось так все це виглядає. Фото немої з інтернету.