Осінь настала - холодно стало.

Але, поки було тепло — у житті Іжика відбулися деякі події.
Загалом шо у нас тут? Та, все досить непогано.
< /p align="justify"> А справа в чому? А справа в тому, щоВеликий і Могутній Pusha Після благань і повзань передним на колінах нетривалих дебатів великодушно вирішив допомогтимені трохи дозбирати мій долгострой.

Итого, за несколько похожих сентябрьских дней сделано:

— Отрегулированы долбанные зазоры долбанных дверей. Я до нихпідходив кілька разів, але зазори кожного разу виявлялисясильнішими за мене.
— Встановлено сигналку з центральним замком, були думки про це, алевідлякували криві зазори дверей.— Встановлено ТАЗомоторчикдвірників, підключено омивайку У початкових планах цього не було, але так вийшло.
— Замінено супорт. У цій справі була повноцінна і дуже важливаучасть моєї правої ноги.

— Антикороборобка, підкрилки та інша аудіопідготовка.

Зроблено більше, ніж за останні роки два. І так, він їде! Трасоюсотню тримає легко і не вимушено. Так, на місці керувати без ГУРуто ще задоволення, але трасою — все чудово. Хоча, ні, не все чудово— стрибає на ямах дупа, але таке — треба просто трохи картохи вбагажнику возити. Їздити на Москвичі мені однозначносподобалося.
Залишилось, як завжди:дозбирати салон, відмити кузов, засиликонитизайві отвори, замінити масло і щось там ще по дрібницях.

Технічка і Москвич. Довелося купити шлангочок. Покращені супортиповністю зібрані і готові до впровадження. Збільшений отвір.Моторчик вліз! Зчепа моєї мрії! на місці.
Задній правий.
Замок і тяжка.
У процесі.
Прикладка.
А це навіть я сам зробив! Рідні кріплення батонів вже небагатотого. Довелося на андапки кріпити. Дорогою до рідної гавані. Заїздза картоплею.
Підкачка.
Осінь, нова дорога і Москвич.
Москвич вдома. Величезних поступів!