Ось який він біл спочатку коли я його купував, ,,
Процес розбирання та перевезення у 2009 році, ,
А так било 2роки тому, ,,
А так зараз))
Гараж в СРСР - другий будинок Як це було< Це природно не розкіш, це навіть не засіб пересування, це просто мрія, втілена в життя Якзараз пам'ятаю, в ті часи, часи моєї молодості, автомобіль бувквитком в іншу Люди, які володіють «копійками», «шістками», звичайно ж відрізнялися від своїх «безколісних» співгромадян, алеще вище рангом (якщо можна так висловитися) були власники «Волги».І ось з настанням темного часу доби у всіх власників автолюбителіввиникало питання про збереження своїх улюблених, дорогих залізнихкрасунь. І річ не в тому, що була висока злочинність чи поганопрацювала радянська міліція. Ні з цим було все гаразд. Але не рідкоз ранку можна було не дорахуватися коліс чи лобового скла, а то йне побачити на місці свою «ластівку». І ось щасливчики, ті у яких єгараж. Це не просто цегла складена в стіни та металеві ворота.Гараж — це будинок, фортеця для машини та другий будинок длягосподаря машини. У Радянському Союзі серйозно працювалапромисловість. Багато підприємств мали величезні фінансовіможливості, тому під їх егідою створювалися гаражні кооперативи. Аякщо в керівництві гаражного кооперативу стояли досвідченіінженери, то виходили шикарні хороми для машини з водою таоглядовою ямою. Пам'ятаю гараж у кооперативі був шикарний, стінивикладені з білої цегли, гарні ворота, оглядова яма, в гаражімістилися навіть крісла та стіл, на яких можна було розташуватися.А про стелажі для інструментів та консервації думаю навітьзгадувати не треба. Це ясно і так.
Бо майже всі власники гаражів працювали на одному підприємстві, тоі з роботи в гараж усі приїжджали практично одночасно. Ось тут іпочиналося друге життя другого будинку… Усі як у величезнійкомунальній квартирі знали усі дні народження не лишеавтовласників, а й їхніх найближчих родичів. Ну, а як не знати, привід завжди потрібний. І привід завжди знаходили, було ббажання.Ні це не означає, що всі напивались (хоча й такі бували), але поважати колектив треба було. А шашлики, посмажити з товаришамив гаражі було звичайною справою, причому дуже приємною. Пам'ятаю, як зараз, мангал був у всіх. Та в принципі в гаражі було все, щопотрібно для відпочинку. А якщо раптом щось застукало чи заскрипілов машині, то збереться консиліум крутіше за будь-яку автомайстерню.Буде знайдено десятки проблем та запропоновано сотні рішень. Пошукавтозапчастин окрема пісня, адже у магазині на прилавку булопорожньо. А товариші з гаражного кооперативу навіщо? Усі знайдуть ізавжди допоможуть. І вдома питанням:«Ти куди? », гордо відповісти:«Угараж! ». І жодних більше питань, бо гараж — це святе для будь-якогорадянського мужика.
Ось так і виходило, що в гаражі проходила більша частина вільногочасу. Тому гараж у СРСР — другий будинок.
Коментарі3
Гарний гараж) Добре, що є звичка закуповувати все необхідне. А то у мене в гаражі ніяких вуд і нічого.
Дякую!)
))