поїхали з дітьми і собакою на прогулянку в приморське містечко. Улистопаді місяці ... День видався теплим (поки сонце було високо).Так ось, чоловік не захотів залишати машину на втоптаній стоянці, як всі "порядні" люди, і як справжній "джипівник" завіз нас на самукромку води.
але… тут грейт віл і сів… спочатку чоловік випробував усі методисамостійного вилазіння, але коли все було випробувано, і колесасіли вже дуже добре, вирішив шукати допомогу.
для нього це була пригода.
а для мене -- суцільні мінуса
мінус перший — місяць листопад - з цього випливає - холодно - ще йна березі моря - вітер жах холодний, а з нами двоє малих дітей 8-миі 3-х років.
мінус другий -темніє швидко - що ще знижує наші шанси бутиврятованими.
мінус третій — місяць листопад — тих, хто проїжджає-проходять —мінімум. ) попросили 2-х чоловіків, що проходять, підштовхнути… нажаль…
2) знайшли ниву з 2-ма мужиками…на жаль…
3)вже в темряві йшла шукати в містечку тракториста. Виявилося всемістечко на весіллі і тракторист теж.Але пообіцяв приїхати.
час минав. Вже темно ... Холодно ... Я з якимсь мужиком шукаютрактор у селищі, а чоловік там, на пляжі - в машині і з дітьми...
десь через годину-півтори - почули довгоочікуваний рев наближається "рятівника" "
зняла на фотик епопею...
але пам'ятаю все як зараз.І як тоді злюсь що заїхали так далеко, щочоловік сподівався надто на себе, що ризикував не тільки собою, а ймною та дітьми. (якби сам катався — шукав екстриму так йому ітреба)
ось так пройшов уїк-енд.
Коментарі2
А чому задні закопалися, а передні ні?! Вони не гребли?..
робочий тільки задній привід