Дорога до Львова. Зайняла 14 годин, з них 2 години на стоянки.Подорозі зустрів 4 ДТП, одну з них описав у попередньому посту (долітався…ДТП).
Порше VS Хендай
<
Головна .
Дільниця траси М05 пролетіла за 20 хвилин.По дорозі був зустрінутийпричіп навернений у відбійник, я ще далі тягач, від якого власне івід'їхав причіп.
Дорога від Умані до Львова зовсім Загалом це нова дорога, по однійсмузі в кожну сторону з рідкісним випадком з додатковою смугою водну зі сторін, як правило на підйомах.
Стоянка в Тернополі<
Наш ночівля це невеликий затишний будиночок у передмістіЛьвова.
У перший ранок уже припорошило.
У наступні ночі використав покривало на лобовому скло, щоб не булонаморозі на лобовому склі.
Моя зупинка. Як не дивно на всіх зупинках чисто та світло.Конкретно на нашій росте жива йолка (привіт Вітя! ) і прикрашенагірляндою. У перший же день зустрів такий самий Мерсик, але з купоюопцій. У місті багато виставок та інсталяцій. Багато фото не робив, бо мета була відпочити. Самі розумієте.
Ось такий паркувальний талон у підземний паркінг. У Харкові напаркінгах замість картонок пластикові картки. У Миколаєві взагалітакого немає, і може це добре.
Перший ресторан який відвідали-Криївка (шукайте десь наплощі Ринок).
Щоб би потрапити до нього довелося відстояти чергу, і це в періодкарантину! За розповідями нашого "екскурсовода" Оксани, біля якоїми зупинилися, тут зазвичай черга закінчується десь на площі.
Ресторан є підпільною мережею УПА, розміщеною в підвальномуприміщенні, з великою кількістю ходів.
Внутрішньо дуже атмосферно, інтер'єр у стилі минулого століття.Інформаційних табличок тут немає, бо тут усі свої. Чужих тут нема.Якщо ви звичайно знаєте про що я. Стукаємо, чекаємо і нам відкриваєбородатий дядечко з підозрілим поглядом. Треба сказатипароль: "слава Україні! " ось бачите тепер ви пароль знаєте, це жгра. До речі, ви б чули, як це кажуть іноземці! ))) винятків немає -хочете увійти, будьте добрий пароль. Одразу як увійшли пригощаютьконьяком (пити треба обов'язково) і ще раз запитують "москалі, запроданці, комуняки є? " Зустрічає адміністратор і проводжає достолика. По дорозі можуть вдарити батогом або вистрілити з Маузера, у гіршому випадку відведуть у карцер де вас допитуватимуть (потрібно перекладати слова з української на російську чиназад).
Під час трапези відбуваються вистави:тунелями ходить людина у форміі іноді підсідає до когось, починає спілкуватися на західномудіалекті української мови, і якщо що не так... А потім раптовотухне світло... Біда! .. І починає запитувати речі, які відомітільки своїм І якщо не відповиш, ведуть у "в'язницю".
Москаледетектор
Дуже класно та атмосферно.
Далі були в Кумпель на Митній
Це такий собі пивний паб у якому можна не тільки випити, а йпоїсти.<
Замовили пивний сет, салат, свинячі вушка і якась каша зварена насметані. Закладах розміщено старовинні умийники.
Були у Львівській копальні кави.
Історія така:
Потримався за кирку, і взяв із собою пору зерен "здобутої"кави.
Само приготування кави дуже прикольне. Але сама кава, по-перше їїдуже мало, а по-друге не підійде для постійного замовлення.
Відвідали Львівську майстерню шоколаду. Насолода звичайнодорога. Всі кондитерські вироби робляться вручну і за цим можнаспостерігати всеочі. Дуже класні свинячі ребра! Відмінною рисоюзакладу — їжа руками. Тут немає столових приладів (крімнамальованих).
Офіціант подарував нам 3 квитки до музею (у будь-який на вибір якийє у квитку).
Їздили до митної посади "краківець", але так і не доїхали, засилля фур, одна смуга в обидва боки. Побоялися, що там залишимосяна довго, якщо буде серйозний затор.
Місце де час зупиняється
В останній день відвідали парк Шевченківський Гай.
У своєму роді це музей народної архітектури та побуту.
10 лютого рано вранці виїхали назад до Миколаєва, до 15 години булитільки у Вінниці.
Е50, Лукашівка, Вінницька область
Крім цього було і ДТП ще лютіше.
Близько 08:00 М12 біля села Лукашівка сталася дорожньо-транспортнапригода за участю пасажирського автобуса міжнародного сполучення, чотирьох вантажівок та двох легковиків.
Поки доїхали до Умані почало вже темніти, але там хоч трасанормальна. Найбільше переживав за Миколаївську область. Дороги унас піде, хоч не їдь. Їхав повільно, щоб у разі чого не порізатипокришки у разі глибокої ями. Правою стороною впіймав ям неміряно.Дорога мокра, фари весь час покриваються брудом від автомобілів, щопопереду їдуть, та й від зустрічки теж постійно прилітає бруд, авід фур і щебінь. На жаль фото у мене не багато, тому що булохолодно та й не до того. І ще на Драйві обмеження у 25 фотонакладає свій відбиток, тож завантажив найцікавіші. Може що забувнаписати, та й взагалі з мене письменник не дуже. Витрачено паливаблизько 150 літрів з урахуванням поїздки туди-назад + містом.
< br> До речі, як змінив термостат, витрата по трасі впала до6.6Л на 100км при швидкості 100-120 км/год. Температура на датчикувід ~85 до ~95 градусів. У салоні «Ташкент». При -10 заводивсявідразу, завдяки новим свічкам розжарення.
Всім дякую!






Коментарі3
Так само сьогодні поїхав, дороги на західній Україні — просто казка! за 13 годин доїхав (940км)
Привіт, через Первомайськ чи Одесу їхав?
Первомайськ