Зима пішла, дорога - слідом

Після того як сніг зійшов, температура розлучилася з морозом —позаду було майже 2 місяці ув'язнення в місті. Хоча особисто меніпісля 5-ти годинного відкопування з двору (метрів 200виїжджати)
Седан перетворився на Liftback
Лезем за обладнанням
Сніговий килимок, який усю зиму був зі мною
за весь зимовий період засісти не довелося, це при щоденнійексплуатації… Щось зовсім з далеко зайшов, ну та гаразд…
Так ось до чого це я, само собою бажання виїхати за місто росло непо днях, а по годинах і зрештою взяло своє.Для вгамування "спрагиподорожі" було вирішено покататися до Полтави, і я чудово знав щотам за дорога, як її ненавидять ті, хто їздять туди з необхідностіі бояться ті, хто не їздив туди сто років.
Не потрібно просиджувати вдома вихідний, коли можна просидіти вулюбленій кареті. Ям було багато, місцями навіть більше ніжасфальту, нагадувало дорогу на Одесу через Миколаїв (хто знає, тойсплаче; )). Дня дорога в той бік зайняла 2 години та всі ями булипозаду. Well Done! Як тільки справ в обласному центрі незалишилося, настав час котиться додому. А на подвір'ї то ніч, а натрасі туман))) Дорога виявилася підступною, так як перші 10 км замістом були досить рівні, я все ще пам'ятав що мене чекає попередуі посилено виглядав перші ями ... Ах яке ж було моє здивування, коли на абсолютно рівній дорозі при включеному дальньому світлі тичуєш удар такої сили, ніби спіймав просто бездонну яму. Далі їхатибільше 60ти не було ніякого бажання, за умови що дорога все щевиглядала цілою.
Трохи пізніше я вийшов глянути на розмір шкоди, сказав дякую за те, що залишилася ціла покришка і потихеньку доїхав додому.
З іншого ракурсу вигляд страшніший, швидкість була близько 90км/год.!

Оскільки того дня фоток не робилося (крім диска), покажу фотки зостанньої поїздки до Полтави у 2015 по першому снігу та ожеледиці=)
< /