ХАТТ

Мій універ (хНАДУ)направив мене в авто-транспортний технікум упрофорієнтаційних цілях. Там я представляла свій універ, рекомендувала свій факультет, коротше нісенітниця...
Давно, дуже давно дізналася, що там у них у підвалі Скорп стоїть.Нутипу для експериментів, для прикладу живого, так би мовити.Хоча, яквиявилося, зовсім не живого... Плакати, буклетики, стоїмо... А вмене всередині аж усе кипить від інтересу, що ж там за Скорп.Я, дівчина, за натурою пробивна, якщо чогось захочу, то я цеотримаю.Спочатку звернулася до викладача з технікуму за допомогою ато хто я тут така, щоб без попиту по кабінетах нишпорити.Представилася хто я і чого я хочу, у відповідь я отримала ігнор.Дякую. Стоїть у коридорі купка студентів. Кажу: "де у вас підвал? Мені Скорп потрібен." хлопець виявився добродушним і провів мене вцей кабінет, де стоїть цей диво-автомобіль.
Іду коридором, а він уже видніється, такий собі пристойний, поки непідійшла ближче...
Я, як господиня, відчинила капот, всі двері, залізла під машину, розглянула там усе. Труп. Витягла щуп, а там незрозуміло, що вдвигун залито. Рідке, як вода. І найдивовижніше було для мене, щовін був розпиляний. Дах різали (по фотках видно шви і великі дірки)А потім до мене дійшло для чого різали, (ну принаймні я здогадуюсь)у кабінеті немає воріт і виїзду на вулицю апріорі. Його походурозрізали і боком заносили кузов і на місці все приварювали, дужекорявим.
Задоволення я від цієї екскурсії не отримала. Жаль Скорпа.