Довгоочікуване тренування та перші поломки.

Через більшу кількість змагань, у наших дрифтерів, зовсім немаєчасу тренуватися десь ще. А новачків наче мене дуже мало. Так щоті, хто вже їздять добре — тренуються на івентах, решті залишаєтьсячекати… За все літо проводилося всього близько трьох-чотирьохтренувань, на одне з яких я потрапив і з нетерпінням чекавнаступного, але воно не наступало… а сезон уже добіг кінця і моїнадії стали розсіюватися... Але тут вистрілює це :
я в похапці починаю готуватися ... Грош як завжди нуль ... Добре щоє запаси гуми і трохи старих 15 дисків. День Д. Занурившись, Висуваюся на майданчик По дорозі на клему акумулятора, щознаходиться в багажнику, падає металевий прут і влаштовує салют…Оперативно запобігши пожежі, і отримавши опіки рук, їду далі… Через100 метрів з поривом вітру відкривається капот… Нерви вжепустують.

Приїхав... Давай-но я вивантажу гуму з багажника... Смикаємоважіль... І? .. Нічого не відбувається...
Добре полезу із салону до замку багажника. А ні :( він же сповненийколіс, як я туди дістануся? Через годину я це зробив.

Моя черга на трасу.
Виїжджаю…
Помчала!
Ось воно!
уюююхууу!
…
чого ми заглухли? < Іду в багажник і бачу що мій акумуляторзірвався з кріплень і потягнув за собою дроти на насос.Гоу втех.Парк.

Я полагодився, замотали аккум тим, що було під руками і зайнявчергу.

Другий виїзд. Гідропідсилювач керма.Вирішую що досить) Небагатовідео:Не дивлячись таке нереальне кількість невдач, я отримав масунасолоди. Дякую Сергію Суботіну та всім, хто йому допомагав заце.