End of august - trip to Carpathians - Bukovel

Як можна здогадатися з минулого запису — зараз мова піде про щеодну подорож. Поїздка до Києва насправді тільки розчарувала мене.що Ролла може їздити на "дальняк" хотілося трипанути ще разок)))Тут як тут, через два тижні після поїздки до Києва, організовувалась "Stance" вечірка під назвою "Low Indepandence2017" (шлях треба було тримати через Київ — Житомир — Рівне — Львів— Івано-Франківськ — бо там є хороша дорога як кажуть), шлях неблизький і це тільки в один бік.Тріп до Києва показав, що Ролламоже і навіть дуже може валити трасою.Що робити — їхати/неїхати? Зустрів я напередодні цієї події Олега(BURYAKOLEG ):
фото куля )

У розмові було:— Ну шо ти в Карпати їдеш? Знову ці Карпати іспокусливий Тріп ))) Так як я був у роздумах, то сказав, що не знаюїжу чи ні. Після чого ввечері цього дня почав активно цікавитисьхто їде. І почав намилювати нашого блогера (vladtist).Мовляв, всі їдуть, треба їхати, торік не поїхав, треба їхати вцьому і так далі — хоча сам навіть і не думав стартувати))) Владсказав що, не їде, не виходить і так далі. Після довгої розмови язрозумів, що все сумно.

У результаті все складалося так, що наближаються чотириденнівихідні, працювати на вихідних не потрібно, останні теплі днісерпня закінчуються, Моє День Народження і День Народження моєїнареченої наступають, спрага тріпати невтомна, і ця "стенс Незалежність" якраз цими вихідними ))) Плюс довсього ближче до справи виявилося, що з Одеси нормально так людейзбираються висуватися до Карпат. Серед цих людей був і нашБлогер-Шептун Влад (vladtist). Я був у захопленні! Твердо буловирішено розпочати підготовку до виїзду 24 серпня до Буковеля. А шоготувати те? — Ну, все щось роблять і мені теж треба було. Ні щобречі зібрати та гоу. Я згадав, що у мене тече грубка ))) відео з22-го серпня:або зараз або ніколи, як то кажуть 23-го числа я весьДень святкування дня народження на роботі. Офісні посиденьки і такеінше. Часу забронювати місця у Буковелі не було. Увечері булозібрано речі.

Хлопці з Одеси стартували у різний час. Олег(BURYAKOLEG) виїжджав о 3 годині ночі. Для нас це булозарано. Влад та Максим планували виїзд на 4-5 ранку. Ми хотілипоспати трохи більше і стартанули о 6-й годині ранку. І так 24-гочисла ми виїхали у бікКарпат:www.instagram.com/p/BZdXV…g7nZ/? taken-by=kuznets_od
< /p>

По дорозі наздогнали наші пузотерки:Влада (vladtist)та (максима ) :

маленький піт-стоп в Умані
Ми залишили наших хлопців до Умані та погнали далі до Києва.Хлопцям потрібно було усунути дрібні неполадки після пройденоїділянки дороги + потім у Києві доробити розвал, який не встиглизробити в Одесі. Далі дорога вже звична і нічого не змінилося задва тижні на трасі Одеса — Київ. У Києві ми вдало погодували нашогозвіра і погнали далі у бік Житомирської траси. Після того, як мивиїхали з Києва у бік Житомира, я звичайно здивувався. Як би дорогаз Одеси до Києва начебто нормальна для Роли, але те, що було далі, це просто феєрія. Я не міг повірити в те, що відбувається))) Мизараз спимо? — А ми точно ще на території України? Я й уявити неміг, що нас чекало. Житомирська траса й надалі дорога на Рівне таЛьвів — це автобан якийсь. Це взагалі законно? Траса була настількиебейшая, що я не міг повірити в це, а тільки з усмішкою на обличчіїхав 180+ км/год. Ясно про що мова
Описати який кайф їхати такою дорогою я не знаю як. Розумвідмовлявся розуміти, що є такі дороги в нашій країні. Я думав, щопомру від щастя. Аня поряд, гарна музика грає, траса казка, кав'ярня на заправках, розуміння що ти не один із Одеси прямуєш убік Карпат. 24 серпня — День незалежності України — і це було дужекруто трипувати цього дня. Цього четверга був вихідний по всійкраїні. Та й трипувати серед тижня абсолютно без жодних думок, щозавтра на роботу це подарунок))))
Ми подолали Житомир та Рівне. Далі на нас чекав Львів. Олег був ужедесь біля Івано-Франківська, а Влад і Максим біля Житомира.> Близько 17:00 ми вже були у Львові. Саме в цей день було більшесвяткування у центрі міста. Ми вирішили не пропускати цей захід іприєднатися до масових гулянь. Наші плани бути ввечері в Буковелітрохи змінилися.
Центр міста Лева

Вислухавши зухвалого працівника поліції про те, що "автівки з правим кермом заборонені на території України"та накатавшись вдосталь центром цього чудового міста ми заселилисяв готель:

на стояночці та під охороною
Ми спокійно освіжилися і переодяглися, далі пішли гуляти в центр.Через кілька хвилин муляє мені вайбер. У групу нашого тріпу, де мирозмовляли всю дорогу (хто, де і як поживає) прилітає фото:
припливли (((

Сказати що я трохи засмутився) 195/45/R15 благополучно продавалосяу Львові, домовившись із продавцем на ранок наступного дня, мипродовжили гуляти і насолоджуватися вихідним, та ще й у Львові наДень Незалежності. Нагулявшись і купивши сувеніри ми вирушили вготель спати.Близько 12-ї ночі хлопцями з "DropeMode" мені були доставлені постраждалі колеса.

натомість покатався по нічному Львову
На ранок питання розбитого скла було закрито в мою користь і явийшов сухим із води. Гарний початок гарного дня. Хоча менізапитали:навіщо я викликав поліцію і писав заяву, я тільки поставивзустрічний:— А навіщо було викликати 4-х охоронців у касках таброніках, які мали автомати Калашнікова? — коли питання розбитогоскла коштувало 300 грн. Навіщо було хамити? ))) Ну та гаразд. Мипоснідали і вирушили купувати гуму, адже треба було влаштовуватишиномонтажну вечірку в незнайомому місті))) Тим часом під ранокВлад та Максим дісталися Буковеля. У мене ж стартуваланезапланована операція "врятуй Братуху" ))) Детально, щовідбувалося в цей момент можна подивитися в блозі "Paskuda Project":

Єдине, що хочеться додати - ми чекали дуже довго нашої черги, але що було робити - ми в незнайомому місті і за порадою продавцягуми на цьому шиномонтажі працюють реально круті хлопці. Щодо ціни— я аху*л чесно кажучи. Розібрати потерпіле колесо, відремонтуватийого (прокатати, затурбінити та підфарбувати) одягнути на ньоговузьку гуму та відбалансувати + друге перевзути та відбалансуватикоштувало мені 145 грн! Був у маленькому шоці, що на такій шинці ітакі ціни))) Не знаю може зіграв фактор, що я бігав знімав все нателефон і сказав, що це для блогу або що нас прислав туди продавецьгуми - факт залишається фактом. Ще раз нагадаю 145 гривнів! І впроцесі цієї шинної вечірки складалося не все так райдужно. Колесотруїло по борту і не з першого разу натягувалася гума. Але благовсе зробили Чикі-Піки!

Після того як реанімували колеса та купили заклепки для фендерівми заправилися на окружній Львова та рушили у бікІвано-Франківська. Щось не можу знайти ні фото ні сториз ізінстаграми ні відео з даної ділянки тріпу. Виною всьому, напевно, просто бійша дорога, яка вражала свідомість. Дорога через села зідеальним покриттям, досить різкими перепадами висот і непоганимиповоротами. Я звичайно відірвався на повну 140-150 км/год на цихскромних американських гірках я пам'ятатиму ще довго. Мій запалостуджував тільки цінний вантаж у багажнику та перегріті гальма)))Наваливши вдосталь я продовжував круїзувати, адже мені ще назадповертатися ніби і не треба мучити Роллу))) Тим часом привіт файнийІвано-Франківськ:

проїхав повз — але повернувся і все ж таки забабахав фоточку
Ми продовжували рухатися далі. Карпати ставали все ближче і ближче))) Діставшись Яремчі погнали на останню мийку яка могла зустрітисяна нашомушляху:www.instagram.com/p/BZf4w…gLm1/? taken-by=kuznets_od

Що писати про дорогу та її якість я вже навіть не знаю — дивітьсясамі:

асфальт який ще навіть не встиг посвітлішати
збс
не міг натішитися і просто фоткал
Канжо на підльоті

У результаті ми благополучно дісталися місця зустрічі:

Буковель Влітку
Емоції непередавані. Отримувати позитив від усього, що відбуваєтьсянавколо. Я довго ще пам'ятатиму ці погляди перехожих або на зустрічлюдей, які їдуть. Грати зі звуком дроселів на досить тихій гірськіймісцевості це ще забава. Включати знижену передачу, коли в цьомунемає необхідності, Як немає необхідності? - А покрасуватисязвучком на кожному повороті не? Про це можна довго писати, і цеможна довго згадувати. У результаті ми маємо фініш. Ми у Буковелі.Цінний вантаж було доставлено. У хлопців був розпал підготовкиавтомобілів до завтрашнього фестивалю, а ми поспішали знайти нічлігі почати розпаковувати речі. Для такої події. Сподіваюся вамсподобалося те, що я постарався зібрати зі сториз в інсті тафото/відео які залишились у телефоні після цієї події. Далі буде…
…