справа зрушила з мертвої точки

Сьогоднішній день видався добрим. Сутра прокинувся о 8 годині.Швидко одягнувся і вирушив на ринок за ґрунтом і фарбою. Проблемабула не тільки в порозі, а й у тому, що чекало нас під сидінням, виявилося, що заднє ребро жорсткості (там де починається піднесеннядля сидіння пасажирів) було все в тріщинах і поріг навіть до ньогоне прилягав. Була майже ціла прірва. Знову багато матюків і цілакупа нецензурних виразів)) Женька все зачистив, ми піддонкратилимашину і почали варити.Заварили, опустили.Прийшла черга тріщини напорозі. Женька проварив тріщину, Шев загладив болгаркою, взявшпаклівку (якась супер шпаклівка-склоокно) і акуратно все замазав, потім зачистив шліфувальною машиною... Він майстер, суперечкинемає... Вийшло непогано. Ми зібрали салон, але пластик ставити нестали. Все одно чекає фарбування найближчого тижня. Наступнимивихідними на нас чекає права сторона, де ситуація приблизно такасама, але без тріщини на порозі. Як тільки ми закінчили, у менезадзвонив телефон. Я щиро зрадів. Це були хлопці з Антилопи.Сказали, що моя котушка з проводами приїхала) Випивши пляшечкубезалкогольного з Женькою, він не соромився і пив звичайне, язібрався і поїхав до Дніпра. Дорога була жахливою:машину смикало якненормальну, на маленьких обертах вона просто відмовлялася їхати.Приглушивши музику, я почув, як провід пробиває на котушку. Протеза 50 хвилин я здолав відстань у 50 км і дістався магазину.Отримавши запчастини та розплатившись, хотів було під магазином всепоміняти, але вирішив не ризикувати і доїхати до дому. На палаціІлліча потрапив у величезну калюжу, мене накрило з дахом, природно, через 10 секунд я стояв на узбіччі, без іскри, і марно намагавсянатягнути по "такий провід на пої" котушку. На силу мені вдалося )провід продовжував іскрити, але я розумів, що додому якось требадістатися і потихеньку поїхав далі. Приїхав додому, поїв ізаручившись підтримкою тата спустився у двір. Викрутили 2 болти, зняли стару котушку, вкинули нову. Замінили дроти. Казка)) Виїхавпокататися. Ніби нічого такого й не було — рівний розгін, ніякихсіпань, гарний холостий хід. Дякую Женьці, дядьку з магазину
автозапчастин "антилопа" та моєму татові)
Ну а далі трохи фотографій