Відправилася до нового власника

Так склалося, що було прийнято рішення продати Форзу. Довго іЦілком щомісяця опускав.
За підсумком знайшлася прекрасна людина яка стала її новимвласником.
Насправді з автомобілем пов'язані якісь двоякі емоції. З одногобоку вона рідко підводила, але якщо й підводила, то це було врежимі «горі сарай — горі і хата»
Одне тягнуло інше і так до нескінченності. Авто не ремонтопридатнеВартість деталей на будь-яких ринках, сайтах максимально невідповідає авто При цьому якість КИТАЙ.
Патрубок на радіаторі лопнув? - Разом зі маточками.
Не горить лампа у фарі? - Розбери підлогу морди.
І так до всього чого не доторкнися.
Після встановлення музики, дисків, шумки та вібро, заміни ходівки, розхідників був підрахований бюджет і просто стало шкода, що такігроші вливаються у форзу. При цьому я не можу сказати що вона даруєякісь позитивні емоції від рульожки, комфорту і т.Д
Так, я розумію що у всі Машини треба вічно вкидати бабки. Але в цю, просто вже не було сил.
Особливо лякав кузов який зроблений з фольги або картону. Машинагнила на очах. А при одній думці про аварію взагалі не хотілосяїздити на ній. Але в той же час я був у ній впевнений на 100% що додому я доїду, а ось далі як карта ляже. Машина витримувала доситьтривалі поїздки у різні типи погоди. Кліренса вистачало, багажникмісткий, задній ряд теж непоганий. Більше добрих спогадів. Ну, дякую тобі за твої чесні 100 000 пробігу!