Так машину я ще не мив

Багато хто чекає потепління щоб помити автомобіль, і я з нимисолідарний. Але сьогодні сівши за кермо, не міг позбутися думки щодалі так не можна. Болото на килимках, пил на торпедо і кузов якийз жовтого став сірим - не давали спокою.Для себе вирішив що хочсьогодні і не найкраща погода але необхідно покласти цьомукінець! Та й машина цього заслужила (останнім часом я не особливо занею стежив - але вона жодного разу мене не підвела). Загалом їдемона найближчу мийку - і отримуємо відмову (на сьогодні всезайнято).Ну нічого, не опускаючи рук їжу на наступну - і тутвідмова з тієї ж причини.Я був наполегливим, і вирішив довестипочате до кінця - так я проїхав 8 автомийок, але всі вони були абозакриті або мали не могли помити мій автомобіль сьогодні.З одногобоку вже хотів кинути це безперспективне заняття, з іншого бувпринцип - я пообіцяв "канарейці" що сьогодні її помиють і щонайголовніше поряд була дружина, яка хоч і не любить весь цейчоловічий фетиш, підтримала моє прагнення. Не далеко від виїзду зміста ми побачили симпатичну двоповерхову мийку. Оскільки миостанні півгодини заїжджали до всіх подібних закладів — вирішиливипробувати долю і тут. І ось, нарешті, ми знайшли місце де живачерга, немає великої кількості автомобілів і нам не доведетьсячекати піввечора. Приємним моментом була можливість скоротити час укафе на другому поверсі, і при цьому спостерігати на екранітелевізора як наша Канарка приймає водні процедури. З першогопогляду все сподобалося, я віддав ключі від машини, піднявся в кафеі ми насолоджуючись кавою стали чекати коли черга дійде і до нашоїФабії. Час минав, кава закінчувалася, а машину ще навіть не загналив бокс. І тут перше здивування:підходить співробітник і проситьперевірити, чи залишали ми їм ключі — вони не можуть їх знайти! Перевірив, ключів у мене нема. Загалом хвилюватися ще не булопричин — машин багато, суєта — просто заплуталися. Розуміючи, щорозраховувати на те, що ми скоро, ми поїдемо, не варто. Замовилипоїсти та з ще більшим інтересом почали спостерігати в екран.Хвилин через 15-20 наша Канарка заїхала в бокс — ключі знайдені! Мивстигли поїсти (їжа хоч і не ресторанна, але для такого закладуцілком непогано), а машину досі не помили. Я не хотів засмучуватисьз цього приводу, ми сидимо в теплі, у нас є гарячі напої і якби нешум — можна вважати, що ми просто в кафе. Як то кажуть: "розважалисяяк могли" - вивчали як працівники миють авто, як вони сушать автоперед випуском з боксу, і загалом нас все влаштовувало. Посміялисяз того, що мийники штовхали машину з брудного в чистий "цех", ясписав це на те, що авто легке і його простіше штовхнути ніжзаводити і здійснювати дивовижну поїздку в п'ять метрів (хоча всіінші машини заводили).
Пройшло ще хвилин 40, машина вже давно чиста, просушена, але, як іраніше, стоїть у чистій зоні. До неї ніхто не підходить, і біля неїпрактично немає жодного руху. Нам відверто це набридло і мивирішили піти та забрати машину, адже було зрозуміло, що машина вжеготова до виїзду. Спускаємося, питаємо закінчили чи ні і отримуємодивовижну відповідь: "так, все готове, можете їхати - тільки миключі знайти не можемо"! Сказати, що нашому подиву не було межі —нічого не сказати! Як? , як можна двічі поспіль втратити ключі? Співробітники невпевнено казали, що це вперше у них таке, що вониніколи не втрачали нічого, а тут щось незрозуміле. Бентежило те, щоі шукати вони особливо не шукали! У голові не вкладалося:як вонимогли втратити ключі від авто і при цьому спокійно продовжуватипрацювати далі, не закрити лінію, перевірити стічні каналізації, переглянути всі місця, де вони могли б випасти, а просто незвертати на це увагу! На наші претензії один із мийників узявліхтарик, заглянув під авто — нічого не знайшов і сказав що вонивикликали адміністратора (який виявилося навіть не в місті) щоб вінпереглянув записи з камер відеоспостереження і по них знайшов кудивони поділися. Було зрозуміло, що піднімати шум — безглуздо, їмпросто байдуже!

Пройшла година. Нервова напруга зростала, а результату так і небуло. Добре, що хоч адміністратор мийки, хоча одразу цього ми й незрозуміли, бо він навіть не представився. Незважаючи на нас, вінвідразу почав переглядати записи камер на телефоні. За кількахвилин я не витримав і поцікавився як успіхи. Від нього мидовідалися що людина що мила наш автомобіль вже закінчила своюзміну та поїхала. Показав відео де ця людина сидить у чужомуавтомобілі (швидше за все робила прибирання в салоні), йомупередали каву та ключі. Кава? Серйозно? Ви робите прибирання всалоні і попиваєте каву? У цей момент ми перебували вже понад тригодини на мийці! Сказати що ми були злі — не сказати нічого! Я невитримав і зажадав, щоб нас зв'язали з власником мийки, і, хоч і невідразу, але ми досягли свого. Відверто кажучи, я вженалаштовувався на те, що мене будуть робити "крайнього", але зперших слів власник запевняв мене, що він не заперечує, що цеповністю їхня вина, і готовий компенсувати відновлення ключа. Я ненаполягав на компенсації витраченого часу — адже в нас і так небуло якихось планів цієї суботи. Після 20 хвилин розмови мизійшлися на тому, що:адміністратор мийки відвезе мене додому задругим ключем (благо у мене повний комплект), і в понеділок я звласником їду в офіційний сервісний центр Skoda, де будевідновлений ключ. Я припустив що швидше за все необхідно змінювативсі замки, тому що навіть якщо відв'язати загублений ключавтомобіль буде проблематично завести, але відкрити двері — непроблематично. Зійшлися на тому, що будемо дивитися на рекомендаціїсервісменів. Щоб була якась гарантія, що нас не обдурять — вирішилинаписати розписку в якій адміністратор (оскільки власника заразнемає) зобов'язався сплатити збитки у зв'язку із втратою ключа.

Якщо якби не даний випадок, у мене була б вкрай позитивна думка процю автомийку. Красиво, зручно, швидко (судячи з інших авто).Сподіваюся, що у понеділок все пройде гладко і в мене не змінитьсядовірливе ставлення до дирекції цього закладу.