Капітальний ремонт AZQ 1.2 Частина 1

Доброго часу драйвівчани. У попередньому записі розповідав прочищення дросельної заслінки в якій відзначив гнітючий станвпускного колектора, зараз розповім як розпочався капітальнийремонт двигуна.

ВАЖЛИВО:це було близько року тому, на даний момент двигунвідремонтовано.

Канарейка
Після чищення дросельної заслінки чітко розумів що так бути неповинно. Але всіма силами намагався переконати себе, що все не такпогано, найголовніше - двигун працював тихо і рівно, правда ще припокупці автомобіля помітив, що тяга у нього трохи менша, ніж утакому ж автомобілі тітки, але списував це на наявністькондиціонера. Шукати причину такого стану впускної системи вінтернеті Все, що знаходив, доводило мені:нічого критичного, цепросто через систему EGR (система рециркуляції вихлопних газів) іце нормально. Загалом я заспокоївся. Пройшов деякий час, з дружиноючасто влаштовували невеликі покатушки по місту та найближчимоколицям. Машина поводилася цілком адекватно ( "цілком" - тому щосильно гриміла підвіска на нерівностях, але при покупці ми зналипро її жалюгідний стан).

На наступний день після однієї з таких поїздок (хочу зазначити, що сама подорож пройшла гладко і спокійно), зібрався їхати нароботу. Завів машину, і через кілька секунд почув попереджувальнийсигнал, а на панелі приладів загорівся сигнал низького рівняохолоджуючої рідини. Відкривши капот, дійсно побачив, щорозширювальний бачок практично порожній. Втрачався у здогадах —куди зникла рідина… Але особливого вибору не було, долив десителядо рівня і поїхав. Після цього почалися те, що я пояснити неміг:протягом кількох днів контролював рівень перед і після кожноїпоїздки, і він завжди був у нормі… Пройшло близько тижня, рівень незмінювався і моя пильність притупилась. Ми зібралися до черговоїподорожі ~200км. Туди й назад (далі ризикувати не хотілося — ходовау жалюгідному стані). І цього разу машина подолала цю відстань безнарікань. Наступного ранку з'явилися справи, як зазвичай сів вавтомобіль завів і знову попереджувальний сигнал, немає рідини, щоохолоджує! Так як справи були невідкладними, довелося долити дорівня та їхати. Я зрозумів закономірність:після поїздок на відстаніпонад 100 км. Рідина, що охолоджує, кудись зникає, але чому вона непропадає після коротких поїздок, і головне куди вона пропадає? Чиможливо пробило прокладку головки блоку циліндрів і вона змішуєтьсяз маслом? По приїзду (благо дорога була на коротку відстань)перевіряю олію, а щуп сухий! У той момент у мене пробігали різнідумки, але жодна не могла пояснити куди поділося масло іохолоджуюча рідина. Що ще більше мене бентежило:під машиною булозавжди сухо, а на двигуні не було патьоків і слідів протікання! Ябув збентежений, вирішив наступного дня звернутися на СТО (абопошукати хорошого моториста), розумів одне:проблема є, і вонасерйозна!

На наступний день знову з'являються справи, які не можемовідкласти — треба їхати. Іду до найближчого авто магазину, купуюолію та антифриз, заливаю в авто та виїжджаємо. Мої розрахунки булитакі:при поїздках на короткі дистанції рівень охолоджуючої рідинине падав, а явних підтікань олії немає — отже не так швидко йде іза невелику дистанцію нічого не станеться. Проїхавши кілометрів 5 –трапилося. Спрацював сигнал низького рівня антифризу. Зупинився, перевіряю:антифризу – ні, олія – на мінімумі… Складно описати моїемоції та почуття в той момент. Одразу зателефонували на СТО тадомовилися приїхати на діагностику. Ранок наступного дня бувхвилюючим, вже як за звичкою залив олію та ОЖ і поїхав надіагностику — хвилювався як на іспиті. Приїхавши на СТО попросивзробити повну діагностику. Машину підняли на витяг і майстер ізневдоволено-здивованим виглядом почав резюмувати. Ситуаціяскладалася не на нашу користь - практично всі вузли підвіскивимагали заміни. Мене бентежило, що діагностика була тількивізуальна, найтехнологічніший пристрій, який використовував майстер— було монтування, але приводів сумніватися у мене не було. Майстерпостійно щось бурмотів і час від часу лише резюмував:треба міняти.Ходову перевірили і підійшов моторист. Я пояснив симптоми, на щомоторист видав:Мотор не ремонтно придатний, шукай інший мотор.Дивитися немає сенсу! ”. У той момент я не надовго втратив дар мови, а на питання про зразкову вартість двигуна моторист видав 1000-1500$. А коли порахували вартість ремонту ходової у 40000 грн. (трохименше 2000$), я остаточно був пригнічений.

Наступні кілька днів всією сім'єю думали що робити:
Продовжувати добивати авто — не варіант (такими темпами авто довгоне протягне і це буде занадто марнотратно)
Продати як є - шкода, та й ймовірність продати вкрай мала (обманювати покупців не буду, а в такому стані куплять її закопійки)
> Ремонтувати — такої суми немає (при купівлі планували лишеремонт ходової, і то наші розрахунки були на набагато меншусуму)
Була величезна кількість дискусій, але ми вирішили відновлюватиулюблену машинку. Почали планувати сімейний бюджет і сталозрозуміло, що машина чекатиме на ремонт кілька місяців — покибудемо збирати суму на ремонт.

Продовження тут

" У той момент у мене пробігали різні думки, але жодна не моглапояснити куди поділося масло і охолоджуюча рідина. Що ще більшемене бентежило:під машиною було завжди сухо, а на двигуні не булопатьоків і слідів протікання! Я був збентежений, вирішив наступногодня звернутися на СТО (або пошукати хорошого моториста), розуміводне:проблема є, і вона серйозна!

На наступний день знову з'являються справи, які не можемовідкласти — треба їхати. Іду до найближчого авто магазину, купуюолію та антифриз, заливаю в авто та виїжджаємо. Мої розрахунки булитакі:при поїздках на короткі дистанції рівень охолоджуючої рідинине падав, а явних підтікань олії немає — отже не так швидко йде іза невелику дистанцію нічого не станеться. Проїхавши кілометрів 5 –трапилося. Спрацював сигнал низького рівня антифризу. Зупинився, перевіряю:антифризу – ні, олія – на мінімумі… Складно описати моїемоції та почуття в той момент. Одразу зателефонували на СТО тадомовилися приїхати на діагностику. Ранок наступного дня бувхвилюючим, вже як за звичкою залив олію та ОЖ і поїхав надіагностику — хвилювався як на іспиті. Приїхавши на СТО попросивзробити повну діагностику. Машину підняли на витяг і майстер ізневдоволено-здивованим виглядом почав резюмувати. Ситуаціяскладалася не на нашу користь - практично всі вузли підвіскивимагали заміни. Мене бентежило, що діагностика була тількивізуальна, найтехнологічніший пристрій, який використовував майстер— було монтування, але приводів сумніватися у мене не було. Майстерпостійно щось бурмотів і час від часу лише резюмував:треба міняти.Ходову перевірили і підійшов моторист. Я пояснив симптоми, на щомоторист видав:Мотор не ремонтно придатний, шукай інший мотор.Дивитися немає сенсу! ”. У той момент я не надовго втратив дар мови, а на питання про зразкову вартість двигуна моторист видав 1000-1500$. А коли порахували вартість ремонту ходової у 40000 грн. (трохименше 2000$), я остаточно був пригнічений.

Наступні кілька днів всією сім'єю думали що робити:
Продовжувати добивати авто — не варіант (такими темпами авто довгоне протягне і це буде занадто марнотратно)
Продати як є - шкода, та й ймовірність продати вкрай мала (обманювати покупців не буду, а в такому стані куплять її закопійки)
> Ремонтувати — такої суми немає (при купівлі планували лишеремонт ходової, і то наші розрахунки були на набагато меншусуму)
Була величезна кількість дискусій, але ми вирішили відновлюватиулюблену машинку. Почали планувати сімейний бюджет і сталозрозуміло, що машина чекатиме на ремонт кілька місяців — покибудемо збирати суму на ремонт.

Продовження тут

" У той момент у мене пробігали різні думки, але жодна не моглапояснити куди поділося масло і охолоджуюча рідина. Що ще більшемене бентежило:під машиною було завжди сухо, а на двигуні не булопатьоків і слідів протікання! Я був збентежений, вирішив наступногодня звернутися на СТО (або пошукати хорошого моториста), розуміводне:проблема є, і вона серйозна!

На наступний день знову з'являються справи, які не можемовідкласти — треба їхати. Іду до найближчого авто магазину, купуюолію та антифриз, заливаю в авто та виїжджаємо. Мої розрахунки булитакі:при поїздках на короткі дистанції рівень охолоджуючої рідинине падав, а явних підтікань олії немає — отже не так швидко йде іза невелику дистанцію нічого не станеться. Проїхавши кілометрів 5 –трапилося. Спрацював сигнал низького рівня антифризу. Зупинився, перевіряю:антифризу – ні, олія – на мінімумі… Складно описати моїемоції та почуття в той момент. Одразу зателефонували на СТО тадомовилися приїхати на діагностику. Ранок наступного дня бувхвилюючим, вже як за звичкою залив олію та ОЖ і поїхав надіагностику — хвилювався як на іспиті. Приїхавши на СТО попросивзробити повну діагностику. Машину підняли на витяг і майстер ізневдоволено-здивованим виглядом почав резюмувати. Ситуаціяскладалася не на нашу користь - практично всі вузли підвіскивимагали заміни. Мене бентежило, що діагностика була тількивізуальна, найтехнологічніший пристрій, який використовував майстер— було монтування, але приводів сумніватися у мене не було. Майстерпостійно щось бурмотів і час від часу лише резюмував:треба міняти.Ходову перевірили і підійшов моторист. Я пояснив симптоми, на щомоторист видав:Мотор не ремонтно придатний, шукай інший мотор.Дивитися немає сенсу! ”. У той момент я не надовго втратив дар мови, а на питання про зразкову вартість двигуна моторист видав 1000-1500$. А коли порахували вартість ремонту ходової у 40000 грн. (трохименше 2000$), я остаточно був пригнічений.

Наступні кілька днів всією сім'єю думали що робити:
Продовжувати добивати авто — не варіант (такими темпами авто довгоне протягне і це буде занадто марнотратно)
Продати як є - шкода, та й ймовірність продати вкрай мала (обманювати покупців не буду, а в такому стані куплять її закопійки)
> Ремонтувати — такої суми немає (при купівлі планували лишеремонт ходової, і то наші розрахунки були на набагато меншусуму)
Була величезна кількість дискусій, але ми вирішили відновлюватиулюблену машинку. Почали планувати сімейний бюджет і сталозрозуміло, що машина чекатиме на ремонт кілька місяців — покибудемо збирати суму на ремонт.

Продовження тут