Вирішили викотитися в ліс, подихати свіжим повітрям, просоченимароматом осені, вогкості, листя, що розкладається, і багаття.товариша рідна москвичівська гума, у мене практично лиса радянська "сніжинка", у хорошому стані тільки бічні ґрунтозачепи, і надодаток я забув вдома ланцюги, як виявилося вже після того, як мизаїхали в лайно… Це був хардкор) Після джиперів дуже важко проїхати— скрізь глибока колія, раз навіть трохи не перекинулися.Товаришадовго і нудно штовхали, благо рук на це діло вистачило.Але булотяжко... Ноги ковзають по бруду, замість штовхати машину, їдеш самвід неї)) На цей підйом їхали довго, хоча відстань всього кількакілометрів. Але вона того коштувала. Хороші кадри вийшли.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.