Біда підкралася непомітно, глушник ...

Жовтень місяць, дача, все б нічого, але прогорів глушник, їхати заним у місто як то небажання, далеко, та й відпочинку залишилося щепівтора тижні ..., було вирішено заварити, але тільки я його зняв, відразу стало зрозуміло, що варити там нічого, залізо проламувалосявід натискання пальцем ..., "розпорошив" глушник, знайшов двазавалені оцинкованих підвіконня (три-ка) і вирішив ними обваритиглушник, вийшов трохи важкуватий, але терпимо, вся ця "конструкція"була промазана "велкором"…
Робилося це диво на швидку руку, аби не лякати людей поки не приїдув місто, хоча на подив працює він не голосніше заводського, навітьне дивлячись на те, що там немає однієї перегородки.
По приїзді в місто купив новий глушник (про запас), але цей поки незнімаю, цікаво, скільки проживе це творіння.)