Одного дощового дня тягнувся я в київській пробці і побачив гарнийчорний мустанг.
А через кілька місяців я їхав на такому ж, але на іншому краюпланети.
Випадкове натхнення на дорозі
Розповідати про бандитку чомусь не дуже хочеться, бо банальнихбортжурналів і без мого вистачає)
Мустанг - це настрій, емоція.Неважливо, що двигун любить тількипреміум-бензин (у США він називається Super), п'є його він з відра, як і належить коню.Не так важливо, що це конячка для одного-двохвершників максимум., що сідаючи в сідло мустанга, ти відчуваєшм'язистого породистого жеребця, який хоч і своєрідно, але слухаєсвого ковбоя). Частинку вражень, які я пережив завдяки ціймалечі)
Машину я орендував на місцевому сайті turo спеціально для далекихвилазок і скажу лише, що не помилився у виборі напарниці., різнийбензин у різних штатах країни та кількість миль за добу беззупинки…
Лос-Анджелес, узбережжя Тихого Океану:
<
Національний заповідник Секвою Парк:
Вражаюча Дамба Гувера:
Гранд Каньйон:<
Пекучі дні. Шлях до Вегаса через пустелю:Дороги тут сприймаютьсязовсім по-іншому. Це як спосіб життя. Спілкувався з місцевими назаправках, у кав'ярнях, з далекобійниками на дорозі і відчував, щов подорожі – справжнє життя, непідробні емоції і та сама правда. Апотім тиха нічна. Стежка вела мого дикого мустанга додому підзоряним небом не такого вже дикого Заходу.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.