А віз і далі там.

Вже не знаю, про що писати. Про всіх і ні про що.
Напевно я ще навесні помилилася, коли віддала машину на ходу.
Мені дуже подобається Сільвія і зараз, якби збиралася купуватимашину, взяла б саме Сільвію, але Сільвію на ходу, а не повністюрозібрану.

Скільки дорогоцінного часу та грошей витрачено, щоб її зібрати, щобвона рухалася своїм ходом, і все її щось тримає.

Сьогоднішній результат (перший день зими) — це, по суті, мав бутирезультат на перший-другий місяць літа цього ж року.
> Ще був сніг, коли я віддала машину на ходу і вже був сніг, як ядосі збираю той конструктор. Поїде, то тепер опускаються руки.

Вискакують все нові причини.
А я не знаю, що робити. Звідки взяти той час, щоб їздити, шукатизапчастини, возити сервісами — зараз робота практично забирає всідні і з ранку до ночі. А машина забирає всі гроші. І парадокс. Я їївже й близько не зможу продати хоч за половину з тієї суми, що внеї вклала. І ще, як відомо, на мене чекає капіталька двигуна, наякому не поїздила. Тож одразу питання — що дешевше вийде —капіталити чи купити новий СА18ДЕТ? І ще з новин. — Тюнік встановивківш, тепер хоч зручно сидіти в машині, поки приїде допомога, щобвзяти на буксир.
радісні:
— Перелив палива й далі є.
— Клініт супорта, а причина досі не відома. Тепер чомусь постійногорять стопи. Мені потрібно купити рем комплект поршнів до задніхсупортів. Причому точно не знаю, що це за супорт. Кажуть, що можевід Прем'єри 10. Але не факт. — І знову сів акумулятор. Машинадалеко від будинку і важко носити його додому на зарядку іназад.