.
У результаті було обрано Умань (єдине, що залишилося в результатівідбору, місто) з її дендропарком «Софіївка», відомим на всюУкраїну.Вирішено було їхати через Канів, оскільки в ньому тежвистачало пам'яток. Шляху було заплановано детальне відвідуванняПолтави, зокрема, Музею авіації, в якому дозволяється посидіти вкабіні справжнього літака (для сина це було б дуже цікаво, та й длямене теж).
Автомобіль я підготував заздалегідь, підлатав деякі огріхи, якімогли стати причиною проблем у дорозі.
Виїхали ми досить пізно, близько першої години дня. Дорога доУмані, згідно з розрахунками навігатора, мала зайняти близько 8години. При цьому маршрут через Канів був всього на півгодинишвидше за маршрут через Київ і Білу Церкву. Після невеликої нарадиучасників експедиції було вирішено, що до Умані ми не дотягнемозасвітло. Тому для ночівлі було обрано Білу Церкву, а вранці ми бпродовжили шлях до Умані. До речі, переглянувши багато готелів уцьому місті, я був засмучений, оскільки нормального варіанту знайтитак і не вдалося. Відмовившись із цієї причини від бронювання, мивирішили шукати нічліг на місці.
Дорога на Київ виявилася справді прекрасною. І що тішить – їїремонтують. Забігаючи наперед, скажу, що протягом усього нашогошляху на багатьох ділянках прокладалася нова дорога. Думаю, наступного року вона буде побудована (може, не на всіх ділянках, але на багатьох).
Минувши Полтаву, ми зупинилися на заправці ВОГ, щоб трохиперекусити. Там я був здивований забороною на фотографування – проце повідомила офіціантка. При цьому, забороняючих знаків я непомітив, та й взагалі, як вони можуть заборонити фотозйомку вгромадському місці… Як би там не було, пару знімків я все ж такизробив.
Я обурююся забороною фотографувати<
Підкріпившись трохи, ми рушили в дорогу. Маю сказати, що дорога уПолтаві кошмарна. Принаймні та її частина, через яку пролягає шляхна Київ. Мабуть, це щось подібне до об'їзної дороги, яку немислимимчином розбили численні фури.
Загалом, траса була не сильно завантажена.Винятком стали околиціКиєва, там рух був досить щільним. Та й то, у напрямку столиці, всеж таки вихідні закінчувалися (ми виїхали 11 числа), і народтягнувся назад до міста.
До Києва ми потрапили, коли сонце вже сідало. Маю сказати, щостолицю нашої неосяжної батьківщини я не люблю. Особливо, колипроїхався нею. Мені ось незрозуміло, якого дуля художника незробити окружну, щоб не блукати величезним містом у пошуках виїзду? Але це питання, швидше, з розряду риторичних…
Минувши, не без матюка, Київ, наш екіпаж на всіх парах рушив унапрямку кінцевої точки маршруту. Хочу ще раз відзначити якістьдороги в тому напрямку – вона відмінна. Якби всі дороги в Українібули такими ж, хоча б більша їхня частина. Мрії, мрії... Урезультаті, у Білій Церкві ми опинилися вже темно, на годинникубуло близько 21 вечора, і треба було шукати нічліг. Не зарадиреклами скажу, що я користувався сервісом doroga.ua. Там не всеможна знайти, але мені знадобилося. Обдзвонивши кілька готелів, мизупинилися на готелі «Трактир». Він знаходиться в центрі міста, інеподалік дендропарку «Олександрія» (який, до речі, я також хотіввідвідати, але залишив його на потім, якби залишився вільний час).Недовго порадившись, вирішили поглянути на їхні номери. Приїхавшина місце, ми були приємно вражені. І це при тому, що в темрявіможна було не всі розглянути. Ми взяли двокімнатний номер ізсанвузлами в кожній кімнаті та сауною (їй ми так і скористалися).Номер обійшовся нам у 600 грн/добу. Прокинувшись і поснідавши (годують млинцями або легким супом), я розглянув готель. Цеготельно-ресторанний комплекс, що виглядає дуже непогано. Ось деякіфото.
Два гноміка :)
І бравий залізний кінь на задньому плані
Я — коханий :D
Це одна з кімнат, типу гостьова-їдальня
> Сауна прямо в номері
Має «Трактир» на березі річки, є пляж, дитячий майданчик. Загаломусім, хто зупиниться в Білій Церкві, рекомендую цей готель. Мизалишилися досить. Причому настільки, що вирішили залишитись тут навсі три дні, з'їздивши до Умані лише заради відвідин «Софіївки». І, як виявилося згодом, не помилилися.
Дендропарк «Олександрія»
Знайти цей парк досить легко. Добираючись до місця призначення, вдалося оглянути Білу Церкву. І що я хочу сказати – місто чарівне.Принаймні таким він здався мені. Приємний, доглянутий, багатомолоді.
Вхід у парк коштував 10 грн. Для дорослого, 5 – для дітей. Міймалій, хоч уже й школяр, пройшов безкоштовно, касир не взяла занього грошей.
Стомлювати історією парку не буду, будь-хто може прочитати пронього в мережі інтернет. Висловлю лише свої враження відпобаченого. Ми провели в парку близько 5 годин і за цей час змоглиоглянути практично все.Дитина стоїчно витримала цю прогулянку, чомуя дуже радий.
Сам парк дуже красивий. Був закладений польським гетьманомБраницьким для своєї дружини, фрейліни Катерини II ОлександриЕнгельгардт, чия скульптура стоїть у парку на чільному місці. Вартовідзначити, що Олександра прожила більше 80 років, що в 19 століттібуло дещо забагато. Мирській метушні, насолоджуючись співом птахіві фотографуванням равликів :) А поруч я помітив вужа, але не встигсфотографувати — дуже спритний вже виявився озера, багато галявин.і чудові дерева. Сподобався, так званий, сад «Мур», в якому, окрімчисленних кущів бузків із приголомшливим запахом, розташовані всякідивні дерева та чагарники. Деякі з них, схожі на ялинки, настільким'які, що навіть не віриться. Я так і не зрозумів, що це за кіньтак, очі вас не підводять... Жахлива безсоромність, яка, втім, булавластива античності
І такі галявини там практично скрізь
Колоннада Ехо (як поставити лапки? ), позначена в путівнику і накарті-схемі, як Місяць. Через це ми так і не оцінили їїособливість… Бузок у саду Мур, їх там дуже багато, завдяки чомузапах неймовірний Тюльпановидні дерева… якщо вірити опису натабличці Вони такі м'які та пухнасті, що хочеться гладити і гладити:)
Монумент на честь одного з ювілеїв парку
Дивна лава, до речі. На ній лежить трикутник і військовий кітельчасів Вітчизняної війни 1812 року До речі, на території немаєторгових лотків, лише біля будівлі адміністрації. Тому воду таякусь їжу краще брати із собою. Перекусити можна на одній ізчисленних лавок. З цим постаралися, зустрічаються вони доситьчасто.
Вдосталь нагулявшись, ми вирушили обідати в ресторан «Солом'янийбичок», який, за відгуками, був досить непоганий. Крім того, вінзнаходиться недалеко від парку. Знайти їх складно, але кухня тамприємна.
"але не встиг сфотографувати — дуже спритний уже виявився озера, багато галявин і приголомшливі дерева. Сподобався, так званий, сад«Мур», в якому, окрім численних кущів бузків із приголомшливимзапахом, розташовані всякі дивні дерева та чагарники. Деякі з них, схожі на ялинки, настільки м'які, що навіть не віриться. Я так і незрозумів, що це за кінь так, очі вас не підводять... Жахливабезсоромність, яка, втім, була властива античності
І такі галявини там практично скрізь
Колоннада Ехо (як поставити лапки? ), позначена в путівнику і накарті-схемі, як Місяць. Через це ми так і не оцінили їїособливість… Бузок у саду Мур, їх там дуже багато, завдяки чомузапах неймовірний Тюльпановидні дерева… якщо вірити опису натабличці Вони такі м'які та пухнасті, що хочеться гладити і гладити:)
Монумент на честь одного з ювілеїв парку
Дивна лава, до речі. На ній лежить трикутник і військовий кітельчасів Вітчизняної війни 1812 року До речі, на території немаєторгових лотків, лише біля будівлі адміністрації. Тому воду таякусь їжу краще брати із собою. Перекусити можна на одній ізчисленних лавок. З цим постаралися, зустрічаються вони доситьчасто.
Вдосталь нагулявшись, ми вирушили обідати в ресторан «Солом'янийбичок», який, за відгуками, був досить непоганий. Крім того, вінзнаходиться недалеко від парку. Знайти їх складно, але кухня тамприємна.
"але не встиг сфотографувати — дуже спритний уже виявився озера, багато галявин і приголомшливі дерева. Сподобався, так званий, сад«Мур», в якому, окрім численних кущів бузків із приголомшливимзапахом, розташовані всякі дивні дерева та чагарники. Деякі з них, схожі на ялинки, настільки м'які, що навіть не віриться. Я так і незрозумів, що це за кінь так, очі вас не підводять... Жахливабезсоромність, яка, втім, була властива античності
І такі галявини там практично скрізь
Колоннада Ехо (як поставити лапки? ), позначена в путівнику і накарті-схемі, як Місяць. Через це ми так і не оцінили їїособливість… Бузок у саду Мур, їх там дуже багато, завдяки чомузапах неймовірний Тюльпановидні дерева… якщо вірити опису натабличці Вони такі м'які та пухнасті, що хочеться гладити і гладити:)
Монумент на честь одного з ювілеїв парку
Дивна лава, до речі. На ній лежить трикутник і військовий кітельчасів Вітчизняної війни 1812 року До речі, на території немаєторгових лотків, лише біля будівлі адміністрації. Тому воду таякусь їжу краще брати із собою. Перекусити можна на одній ізчисленних лавок. З цим постаралися, зустрічаються вони доситьчасто.
Вдосталь нагулявшись, ми вирушили обідати в ресторан «Солом'янийбичок», який, за відгуками, був досить непоганий. Крім того, вінзнаходиться недалеко від парку. Знайти їх складно, але кухня тамприємна.
"перекусити можна на одній із численних лавок. З цим постаралися, зустрічаються вони досить часто.
Вдосталь нагулявшись, ми вирушили обідати в ресторан «Солом'янийбичок», який, за відгуками, був досить непоганий. Крім того, вінзнаходиться недалеко від парку. Знайти їх складно, але кухня тамприємна.
"перекусити можна на одній із численних лавок. З цим постаралися, зустрічаються вони досить часто.
Вдосталь нагулявшись, ми вирушили обідати в ресторан «Солом'янийбичок», який, за відгуками, був досить непоганий. Крім того, вінзнаходиться недалеко від парку. Знайти їх складно, але кухня тамприємна.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.