Будучи на відпочинку на Арабатській стрілці, вибралися набратилікувальної чорної глини. Вона лежить на дні боліт Сиваськоголиману, болота там звичайно не глибокі (напевно), але їхняпідступність в іншому — поверхня швидко Після тижня-двох стійкоїспеки там можна кататися вздовж і впоперек, але поки що їздитиможна тільки по сухій траві. І купок для розваги в степу не знайти, так що залишалося розважатися тільки з болотом! Ходом проходив покраю заболочених ділянок, їздив на тиск 1. 2. І тут я з дуру ічерез недосвідченість вирішив перетнути явно топке місце, алепоросле дрібною рослинністю - думав ця трава триматиме глину в купіі не дасть колесам провалитися, але не тут було! » Машина докотиласяближче до середини ділянки і переднє колесо надто глибоко пішло вглину — ні вперед ні назад. Назад виходить трохи в гірку, а впередтільки глибше болото. Хоча машина зберігала деяку рухливість, іможна було спробувати з розгону топтати дорогу далі вперед, алетоді мені цей варіант навіть на думку не спадав. Просто з кожнимривком, а я намагався сильно не газувати, колеса закопувалися всеглибше, а глина налипала всюди. У результаті попрацювавши лопатоюна пекучому полуденному сонці було прийнято рішення йти затрактором, благо турбаз поруч багато і в кожній є трактор (самбачив).
Перший тракторист відразу відмовився їхати на Сиваш, а другийсказав, що дивлячись де і як я сиджу - подивимося, що зараз післядощів тут дуже небезпечно. А сидів я не далеко від суші, на пузомашину не посадив, та й трос у мене 9м здається. У результатітрактор трохи побуксувавши витягнув мій Сорентік! А я роблювисновки і думаю, що можна було ще зробити.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.