Албанія ч.5 Дорога додому

Відпочивши на морях, висунулися в дорогу назад. Поїхати черезАлбанія – Македонія – Сербія – Румунія – Чернівці – Київ.
Але все пішло трохи не за планом.
У результаті фактичний маршрут вийшов таким:
Ksamil – озеро Блакитне око – Gjirokastra – Berat – Elbasan – Охрід– Скоп'є – Куманово – Ніш – Неготін – Відін – Pitesti – Brasov –Onesti – Suceava – Чернівці – Хмельницький – Старокостянтинів –Любар – Козятин – Біла церква – Київ.
Разом – 2281 км
І скажу відразу – це було нашою помилкою.
Але про все по порядку.

Поїздку додому ми завбачливо розбили на три дні – ночувати панувалина озері Охрід, у м.Брашів (дуже красиве містечко у Трансільванії, Румунія) ну і далі вже вдома у Києві.
Перший перегін:Ksamil – озеро Блакитне око – Gjirokastra – Berat –Elbasan – Охрід
Ночували в Охриді, відстань 382 км
Виїхали з Ксаміля о 7 ранку і через 50 км приїхали у дивовижнемісце – джерело/озеро Блакитне око.
Дорога сюди – звичайна односмугова дорога, і лише останні 1-1, 5 кмґрунтовка.
Круглий рік вода в ньому 13 градусів. Точна глибина – невідома, вода виходить під великим тиском, аквалангісти змогли опуститисьлише на 50 метрів під воду. Рекомендую тут скупатися, після спеки в35+ градусів вода в 13 градусів виглядає порятунком.
Далі продовжили рух і через перевал (серпантини різної складностіпочалися вже за Сарандою), потрапили нарешті на пряме шосе, іпоїхали до міста Гірокастра, оглянувши його та замок (дуже вразив), продовжили рух і попрямували до міста Берат – міста Тисячі вікон.Теж дуже приємне та цікаве містечко. Рекомендую його довідвідування, як і Гірокастра. У Бераті перекусили у дужеколоритному кафе, що знаходиться на вершині гори, у руїнах великоїфортеці Берат. Весь шлях від Гірокастри до Берата веде доситьприємним односмуговим шосе (в районі Влери невелика ділянкаавтостради).
Після Берата поїхали у бік кордону з Македонією – вм.Охрід…серпантини…серпантини.
В Охриді були о 9-й вечора – з урахуванням трьох екскурсій та 380км шляху. Pitesti - Brasov
Ночували в Брашові - відстань 933 км
З Охріда виїхали о 6 ранку і вже по знайомому шосе рушили у бікСкоп'є. Перевали, серпантини, і лише за Гостиваром потрапляємо наплатну автостраду. Видихнувши, помчали у бік Куманово, і далі наприкордонний перехід до Сербії. Всю дорогу до Сербії їхали платноюдорогою.На кордоні Македонії та Сербії застрягли на 2 години.Причину не знаю – начебто й рухалися, але дуже повільно, хоча колипід'їхали безпосередньо до КПП – документи перевірили швидко, речіне дивилися. Далі по чудовому платному шосе (оплата на в'їзді тавиїзді з нього) полетіли в строну м. Ніш, де автострада закінчиласяі почалася звичайна двосмугова дорога знову з серпантинами тагірськими ділянками, а також з дільницями ремонту дороги зпоперемінним рухом із зустрічкою, що вибивало з графіка (ми ще незнали що це тільки квіточки), в результаті пройшовши місто Заєчар ідалі через КПП Вршка Чука потрапляємо в ... Болгарію. Про як, а мищось думали до Румунії, прямо заїдемо. Гаразд, ще якихось 50 км іми в Румунії, якихось година – ага, хрін. Доїхавши до м. Відінпобачили ... Пробку з фур, що повністю зайняла одну смугу для руху (нагадую - тут тільки дві смуги), їхати далі - по зустрічній, зроз'їздами з зустрічними машинами. І так 12 км. До мосту черезДунай. Далі ще 2 км до мосту та все. Встали. 6 годин у пробці накордоні ... Іноді просувалися по 1 метру, іноді стояли хвилин по 20без руху. У результаті з горем навпіл о 21-й годині тільки пройшликордон і поїхали у бік Брашова. Залишилося і тут барабанний дріб -360 км і ... 5, 5 годин шляху ... Як подумаєте ви - елементарно, якщо до Пітешті 200 км і 2, 5 години їзди приємною двосмугоюдорогою, то за Пітешті починається гірський серпантин і ділянка в140 км їде 3:00! ми цього не врахували при підготовці… врезультаті виснажені та втомлені о 3-й ночі приїхали до Брашова.Але воно того варте. Уявіть Трансільванія.Ніч...Темно, серпантин.Туман (не вистачало тільки самотньої дівчинки в білійсукні на дорозі...Прям хорор вийшов би)))).
Тут хочеться сказати спасибі господареві квартири – він насдочекався. Козятин – Біла церква – Київ
Відстань – 966 км
Ще заселившись у Брашові я розумів що завтра буде ж.А – так воно івийшло. Природно після приїзду о 3 ночі ні про який виїзд о 6 ранкумови і бути не могло. Виїхали о 12 дні тільки. - всі краси загалом.Але Трансільванія неймовірно красива місцевість, рекомендую сюдиприїхати.
У результаті вузькою односмугою дорогою та гірськими ділянками накордон нашої батьківщини – КПП Порубне приїхали о 19 годині. Ізастрягли ще на годину, і якщо Румуни працювали швидко – то наші якзавжди. Ледве пересували ногами. Далі нам треба було на Білуцеркву, завести сестру дружини з дитиною додому. Дорога подекудивбита, подекуди йде ремонт, а подекуди – новенький розкішнийасфальт. Розповідати тут особливо нема чого. Ніч, у машині всісплять і лише за кермом.О 4 ранку були у Білій церкві та о 6 –будинки у Києві. І так якщо ділянка по Румунії з Брашова на КППдовжиною 400 км зайняв у нас 9 годин, то на ділянку від КПП додомудовжиною 570 км - пішло тих же 8 годин ... Це так що б ви розумілискільки часу займають серпантини (і це при тому що місцями Україноюя їхав зі швидкістю 40 км на годину в місцях ремонту дороги, а відСтарокостянтинова до Білої церкви – 50 відсотків шляху пройшло втумані). Висновки в наступної частини.

Блакитне Око
Блакитне Око
Блакитне Око
власне я )
замок Гірокастра
замок Гірокастра
замок Гірокастра
Берат