Льод рушив, панове присяжні засідателі!

Не чекано і не ворожено здоровенна головоломка починає складатися, причому так що навіть я не очікував що може так бути… Але про всепо порядку:
Працюю, значить, нікого не чіпаю і тут приходить повідомлення відоднієї чудової людини з ом зрозумілим далеко не кожному "є стеля150грн". А що, є - це добре. А ось відмінно буде, якщо виявиться умене. Після роботи поїдемо дивитися.
Закінчився робочий день і можна йти… але не додому =) А закарпетом, бо саме для Санька якраз встановлюю акустику, і требабуло його купити для задньої полиці.
Прийшовши з роботи, зустрілися, сіли в машину і поїхали... А ні))Не за стелею, а кататися... І все тому, що треба було кудись дітигодину часу.
Загалом покаталися і поїхали на зустріч.Вдалині "пиріжок" поморгавфарами. Поїхали за ним. Спочатку асфальтом, потім ґрунтовкою, потімбоком. Ну... Буває. Останнім часом, якщо це не тверде покриття, машина чомусь навідріз відмовляється їхати рівно, тільки боком)
Приїхали. Напевно, такої швидкої покупки ще не було. Рішеннязайняло аж цілу секунду часу та один погляд. Власне чіплятися тамнемає до чого, тому що стеля в хорошому стані, перетягнутапластиком а не тканиною, що вже звільняє від нудного віддираннястарого поролону. На додачу ще й диван прихопив від Ауді в трохипотертому стані за смішну ціну. Мені те що, все одно кроїти, перекроювати, різати, клеїти і перетягувати. Але як основахороша.

п.С. У планах завтра ще дещо прикупити…