Купівля

Приїхали ми о 7-й ранку на Руставський авторинок. Під'їхали доїхнього мрео. І мені потрібно було потягнути час до 10 ранку (о10-й повинен був під'їхати експерт від Давида). Половиною години ясам оглядав машину.:рівень масла, чи працює ручник, всі лампочки, товщиноміром пройшовся по кузову, перевірив всі кнопочки в салоні (оч порадувало регулювання поперекової підтримки), розібрався завтозапуском двигуна ... Зв'язався з Леваном в 10 (експерт, якогодав Давид) скинув йому вин код, для перевірки. Господар весь цейчас нервово курив і всіляко підганяв: "ти вже всю машинуоглянувся)", "у мене так машину ще не перевіряли", "навіщо мичекаємо цього експерта - ти сам краще його "…на що я сказав" щокупую машину для себе і хочу бути впевненим у її повній справності.Майте терпіння! » Я запропонував перекусити, і якщо не приїде Леванза цей час, ми спустимося вниз, зробимо діагностику іоформлятимемо. По руках! д
Довелося спускатися вниз на сто.По машині потрібно:заміна передніхколодок і рульового наконечника (запевнили, що спокійно доїде доУкраїни) Мене здивувала швидкість роботи мрео.Перед нами булолюдина 80-100, а все процедури по отриманню інвойсу були зробленіза 30 хвилин 🤤 Реально! Все налагоджено до ідеалу:ніхто не натякаєна хабарі, не грубить.Все відкрито і для людей.Контраст я побачивпо припливу в порт Ілічівська я поїхав зустрітися, все-таки, зекспертом.Леван під'їхав на таксі в призначеному місці містаТбілісі.Приємний і доброзичливий юнак оглянув машину, привітав згарним придбанням і наполягав на допомозі в покупці колодок інаконечника.Приїхали на розбирання, загнали машину на сто . Купиликолодки, 3 колісних болта їх теж не вистачало) а наконечниквирішили реставрувати (бо грузини віддають перевагу оригіналу, навіть бу ніж аналогам, а хорошого бу оригіналу не знайшли) Буввечір, і вирішено поки механіки займаються машиною піти поїсти. Удруга Левана, поряд, було кафе батька, куди ми й попрямували. Сілив окрему кімнату. Принесли сумну миску хінкалі (кожний з яких буврозміром з мою руку) за нею хачапурі, потім шашлик. Чесно зізнаюся- ніколи не їв такого шашлику, хінкалі та хачапурі. Божественно! Ахта про машину) забрали ластівку, відсканували документи дляброкера, поспав і на ранок неділі рвонув у Батумі на порт. Дорогоюзаїхав до Гочі, який продав машину. Він запросив у будинок, нагодував, Дав із собою вина і побажав щасливої ​​дороги. Дякуюдружнім, гостинним грузинам за допомогу та приємний час!

На цьому мабуть закінчу. Наступний запис буде фінальним. Дякую заувагу!