Історія з життя, або виїзд з гаража в найкращу погоду.

Длинопост про наболіле.
Рішив я краще пізно ніж ніколи! Треба перевзутися! Так уже вийшло щозавтра по можливості потрібна машина, покликав друга, поїхали вгараж перевзувати авто, зайняло це хвилин 30-40 максимум, довшевідбивали лід біля гаража, ще близько години, «Ну що, можнавиїжджати» подумали ми коли з@3ба@@@ як з@@@и, і з просвітомблизько 10-15 см від авто відчинивши двері було вирішено-їдемо!
Відразу уточню, людина я акуратна тому залишивши напарника триматидвері і дивитися чи проходжу я.
Як результат, пристойно з& @«»в напарника і на коли побачив щопроходжу, їдемо! Тільки лід під гаражем вирішив інакше, зад почалоносити, плавно зупинився, дивлюся, зазор є, пробую назад і не їде, ну що вдієш, трохи здав назад і ривком пролітаю, але треба матиміру, так як через дорогу кучугур, окей, став, закрили почаввивертати і ось лід, букс, на високих оборотах зрушив уперед, набравши снігу на бампер, благо тільки снігу намело. І ось нюанс, закриваючи гараж один із 4 «солдатиків» які зачиняють дверіблагополучно випав, гараж то закрився але відкрити назад вже ніяк, ну думаю я буду з понеділка, полагодимо! Треба їхати, вечір уже! Іось момент, поки зібрав все, виїжджаю і бачу, що за мною повзе VWCaddy, щоб не затримувати, їду далі, перший поворот і я в ньогобоком! Не розумію, що таке, рівнюю і пробую їхати далі, але машинане їде! Не розумію в чому проблема пробую щось зробити, оскількистою в головному проїзді гаражів і всім, хто їде або буде заважаю.Пробую піти в бік і дати дорого, після декількох хвилин чую що менікричать VW Caddy що у мене заїдає заднє колесо, дивлюся і це ісправді так, ліве колесо в трохи прокручується і зупиняється, проповз метр, пішов у бік і даю дорогу, як результат штовхаємокеді, я пішов у бік але з дороги їде прадо, махаю що не проїдеш, підїхав, запропонував допомогти, кажу що не вийде, вислухавши кажещо у нього таке було, мовляв, треба виїхати на трасу, гальмапрогріються і відстануть, але біда в тому що до траси метрів 20 ямзі склом у вигляді льоду поверх, ну як то рушив, повзу до траси, пішов у бік прадік мене наздогнав, я його пропустив, порівнялися, переговорили ще раз і я продовжив шукати під ногами зачіп, проїхавши метрів 3-4, бачу, що колесо крутитися нормально, радостінемає межі! І ось уже він! Довгоочікуваний асфальт! Виїхав на трасуі просто був щасливим.