реклама - двигун прогресу або як треба правильно продавати автомобіль

Пробіг 130 000 - 139 999 км., 1.6 МТ, бензин, задній привід, седан, ліве кермо, колір синій. Коли один мій кореш продавав своюшістку, він сказав:«Разом з нею мене залишає почуття впевненості взавтрашньому ремонті».

Це - прямий натяк на стан автомобіля.Ціна на автомобільперебувати в прямій залежності від стану.Я Вас відразупопередив.

<
Для початку наведу дані з ПТС:ВАЗ-2106, 1977 року випуску, двигун2106, об'єм-1570 л., 74 сили напівдохлих кляч, коробка-чотириступка.

> Машина їздить, виною тому — російський героїзм Цей автомобіль, скажу по секрету, з ювілейного випуску, присвяченого 56-річчю битвина Курській дузі, і зроблений він із того самого металу, яким нашібили німців ще на Чудському озері, так що вона місцями відвертоіржава... Німці, щоправда, огризалися, і тому є підтвердження направому порозі. Інакше в ній не можна. Це взагалі дим-машина; черездірку в задній частині кузова вихлопні гази потрапляють прямісіньков багажник, а від туди хтра система повітропроводів (отвори піддинаміки) подає їх ні куди-небудь, а прямо в салон, де водій сповнанасолоджується всією гамою ароматів паленого масла і бензину.

Кажуть:машина-звір! Так от, якщо порівнювати саме цей апарат зцарством тварин, то зовні це-корова, що дивом вціліла після бою зпрайдом левів. Але, як не дивно, в машині Всі сигнали працюють, всіліхтарі горять, електровентилятор обігрівача взагалі працює якпригорелий, особливо влітку. Машина, звичайно, не дляслабкодухих:взимку в ній виявляться зовсім не зайвим валянки тарукавиці, а влітку ви називатимете її не інакше, як мангал. Є йінші назви для неї, але за такі слова мою анкету скоро можна будеблокувати. За кілька місяців володіння цією бричкою я примудрявсяпоміняти термостат, задні стійки (амортизатори), генератор, кермовий редуктор, задній редуктор, наконечники рульових тяг, гальмівні циліндри та погляди на життя. Якщо я перебуваю за кермомбудь-якої іншої машини, я кудись поспішаю, хочу першим піти зперехрестя; за кермом цього автомобіля я розумію, що все-прах ітлін, і тихіше їдеш — може, приїдеш. Так, до речі, щодо швидкості.Особисто я якось розігнав цю машину до ста сорока кілометрів нагодину, але при цьому у мене у вухах звучав католицький хор, в очахстояли картини Страшного Суду, а губи беззвучно шепотіли «Отченаш», хоча я взагалі інший віри.

У комплекті з цим автомобілем я віддаю магнітолу і пару колонок, які за якістю (дизайном, технологічністю) анітрохи не поступаютьсяцьому автомобілю, що пожирає душі, сили, час і сім з половиноюлітрів бензину на сотню верст при найніжнішому торканні педалігазу. Зізнатися, я брав цю машину для того, щоб зробити з неїцукерку; але минулого тижня у пробці на трасі вона зробила з менешашлик. Не скажу, що я нею розчарований, але й захоплюватисянизькою вартістю запчастин теж не можу, особливо щодня опиняючись уавтосалоні.»