Витратно близько 650 літрів бензину, середня витрата вийшла врайоні 7, 2 літра.Забагато, але це пояснюється тим, що їхав завждидосить швидко (середня швидкість за дорогу з урахуванням зупиноквиходила від 85 до 90 км/год).
Основний пробіг (близько 90%) трасою в режимі «дозволена швидкість+20», якщо дорога дозволяла, звичайно…
Найдешевша заправка «повного бака»:26.07.2009 р. На Паралелі вМаріуполі (лисичанським бензином по 6, 60 грн), найдорожча:26.08.2009 на ASI у Донецьку (95-Євро) за 7, 90 грн.Вібрацій немає, так що спокійно поїздимо до зими. Також хочузробити незабаром діагностику ходовий і розвал, думаю, що стане внагоді…
Прямо перед від'їздом додому, перегоріла нитка ближнього світлав лівій фарі. Міняти лампу було ніде, так що довелося вночіопустити фари по максимум, і їхати на дальньому (добре, що лишеостанні 200 км. Дороги – односторонньої з роздільником). До речі, зустрічним таке світло майже заважало, т.К. Мигнули мені всьогокілька разів, і то в пікових точках - на підйомах або поворотах.Якщо блимали, намагався переключатися на «одноокий» режим. Попутнихмашин було небагато, і ті не скаржилися начебто. До речі, обганяючиінші машини, порівнював свій пучок світла з іншими, тож мій далекийчасто світив навіть нижче, ніж їхній ближній… Найнебезпечнішиймомент у дорозі був наступний:перший година темряви, коли вженічого не видно, але фари ще не так добре освітлюють дорогу, їхавдосить швидко порожньою майже прямою дорогою між селами. Післятого, як з'явився зустрічний, перейшли на ближній, але це недопомогло – його світло дуже зліпило. Я трохи скинув швидкість, алепісля того, як побачив, що цей зустрічний за кілька секунд (метрівза 200-300) до роз'їзду зі мною екстрено загальмував (що сталозрозуміло тому, що світло його фар різко пішло вниз), вирішив такожпригальмувати. І не дарма. Як тільки ми з ним роз'їхалися, яперейшов на далекий, і побачив просто перед собою (не далі, ніж за20-30 метрів) велосипедиста. Причому їхав він посередині моєїсмуги, мені назустріч і такою зигзагоподібною траєкторією, щовідразу було зрозуміло, що він у неосудному стані… Коротше, лосинийтест був пройдений успішно… Добре, що швидкість до того моментубула вже зовсім невеликою – 60-70 км/год. Зупинятися, розвертатися, бити морду, відбирати велосипед і таке не було ні часу, ні бажання, ні повноважень, а переконати його не їхати далі я в ряд чи зміг би…Так що продовжив свій шлях, а через пару кілометрів уже і тремтінняв колінах пройшло…< Найбільш тупим моментом було нарватися вночіна ДАІшників з фарою в населеному пункті (83 км/год). При тому, щоя їжджу зазвичай не перевищуючи, знав, що вони стоять (зустрічніблимали), навіть машину їх побачив здалеку, потім глянув наспідометр, а там майже 90… Сам не розумію, як це сталося. Напевно, дрімав уже небагато, зате прокинувся дуже швидко потім :) Алепозитивних моментів, звичайно ж, було більше! Тож автотуризм –фарева! :)
Дорогою додому зупинилися повечеряти в придорожньому ресторанчику.На околицях Полтави подібних закладів дуже багато. Про деякі з нихя чув добрі відгуки. На цей раз ми зупинилися "у тещі".Сподобалось. Смачно, досить швидко, персонал дуже привітний, ціниосудні, порції великі. Ресторанчик простий, але дуже пристойний.Має облагороджений внутрішній дворик з фонтанчиком, містком — ємісце, де можна поганяти 2-річному хлопчакові, що засидівся :)
Щоб не виглядало як реклама, спробую придумати мінуси… :)
Кава не дуже сподобалася. Хоча ми — кавомани, тому нам важкодогодити у цьому питанні. І взагалі для кави треба їхати до Львова— там просто кавовий рай! :)
Не приймають картки до оплати, довелося пошукати готівку… Що ще? Їжа дуже жирна — по-справжньому, по-домашньому українською… Та й, мабуть, це не мінус зовсім, просто такі у нас кулінарні традиції:)
В загалом, гарне місце, рекомендую! :)
" досить швидко, персонал дуже привітний, ціни осудні, порціївеликі. Ресторанчик простий, але дуже пристойний. Маєоблагороджений внутрішній дворик з фонтанчиком, містком — є місце, де можна поганяти 2-річному хлопчакові, що засидівся :)
Щоб не виглядало як реклама, спробую придумати мінуси… :)
Кава не дуже сподобалася. Хоча ми — кавомани, тому нам важкодогодити у цьому питанні. І взагалі для кави треба їхати до Львова— там просто кавовий рай! :)
Не приймають картки до оплати, довелося пошукати готівку… Що ще? Їжа дуже жирна — по-справжньому, по-домашньому українською… Та й, мабуть, це не мінус зовсім, просто такі у нас кулінарні традиції:)
В загалом, гарне місце, рекомендую! :)
" досить швидко, персонал дуже привітний, ціни осудні, порціївеликі. Ресторанчик простий, але дуже пристойний. Маєоблагороджений внутрішній дворик з фонтанчиком, містком — є місце, де можна поганяти 2-річному хлопчакові, що засидівся :)
Щоб не виглядало як реклама, спробую придумати мінуси… :)
Кава не дуже сподобалася. Хоча ми — кавомани, тому нам важкодогодити у цьому питанні. І взагалі для кави треба їхати до Львова— там просто кавовий рай! :)
Не приймають картки до оплати, довелося пошукати готівку… Що ще? Їжа дуже жирна — по-справжньому, по-домашньому українською… Та й, мабуть, це не мінус зовсім, просто такі у нас кулінарні традиції:)
В загалом, гарне місце, рекомендую! :)
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.