----- №1
Нарешті випав час, місце та можливість здійснити давню "задумку" зприводу " канулай" у світ іншої трапеції двірників. Точніше, яквидно з назви, йдеться про сухарів. А ще точніше - про одного зних. Я наткнувся на звіт, з виготовлення замків для матриць.Деавтор (величезне йому спасибі) підкинув мені ідею.Авласне:виготовити той сухар на трапеції, що канув в …
— силікон для форм двокомпонентний (0, 5кг — 180грн.);
— поліуретан у двох варіантах двокомпонентний (2х0, 5кг —2х180грн);
— роздільник (спрей 60 грн.);
— шприц на 20 куб. Не представлялася можливість "випробувати".
На сайті, у продавано, є інструкції до всієї продукції. (брав їхпродукцію. Власне виробництво).
Ну ось, в інструкції сказано, що змішувати компоненти впропорції:1:1 НА ВАГУ! А терезів у мене немає.
Там, так-таки, є попередження, що, мовляв, якщо змішати впропорціях за обсягом, то вони не гарантують результат.
І т .К. У мене немає ваг, а руки "сверблять" (вже замовив, їдуть)те ... Загалом, змішав за обсягом. Великим шприцом.
Зняв трапецію, "опалубку" змайстрував із твердого паперу для друку (просто було під рукою), змішав по 24 куби обох компонентів. Сиджу, чекаю! (в інструкції сказано, що час формування - 20 хвилин притемпературі 20-24 гр.Ціл.). А ось хренась-два! За годину — жижа, утій самій консестенції. Тобто. У "поточному". На ранок — трохигустіший. Гаразд, я вичитав, що при підвищенні температури термінхресталізації зменшується. Поклав на батарею та пішов на роботу. Вобід спробував навпомацки — ЗАТВЕРДИЛО! Частина з цілим сухарем. Атак виглядає На цьому, поки, все стало. Стрімко змішуватиполіуретан без вагів. Чекаю. Завтра доповню БП з результатомзаливання "по-феншу", з вагами.
-----UPDATE----№2
Так що!
Понеслася 2-а частина "марлезонського балету"! 46гр.(23х2компонента)//На який біс так багато - ХЗ! // Розмішав, сходивза якимось х**м на кухню! , Набрав в шприц (кубиків вісім) і тисну вматрицю через єдину "дірку" ( інше "затермопістолетіл")
Але не тут-то воно було. Ну, ось, зазирни в інструкцію, там жесказано - ХВИЛИНА! (я про пригоди на кухню та інше).Втім, поки ятиснув, суміш перейшла в стадію реакції. Тверділа на очах. Зпрозорої субстанції перетворювалася (від носика шприца, на молочнийколір пластик.
Але я встиг втиснути майже повну матрицю. Дивлюся на стаканчик зрештою місиву — там, та ж фігня відбувається.
Шприц у руці, відчуваю - гріється!
І ось! Прийшло все в стан, коли можна витягати з силіконовихкайданів! (минуло — хвилини дві-три).
Залишив і пішов на роботу. Мовляв, нехай кристалізується повністю.)
Ем… Ну і хто мені сказав, що потрібно так багато?
Народ! А цей поліуретан – дерев'яний. Тобто. Твердіше, ніжочікував. Така собі — статуетка!
Упс. Перший млинець — комом.
--UPDATE №3-------
Ну що-ж? ! Тест-дайв показав позитивні результати.
400 км, під снігом, брудом та омивачем. Деталь "знайшла своє місце"і міцно сидить.
Всім дякую за увагу.






Коментарі2
цікаво, цікаво
А-то! ) Завтра ввечері відпишуся.