Відпустка. Київ-Піцунда. Що для прадіка 4500?

І так. Прадік вирушив у непросту подорож. У планах було проїхатиблизько 5к км. У машині сумнівів особливо не було, а от у пасажирах. Чи витримають діти тривалі марш-кидки? дружина, та дві дитини2, 5+10 років
Неділя.Ранок.Київ.Стартуємо.Перша точка маршрутуКременчук.Рассказывать особливо нічого.По трасі Київ-Харківнакатано не один десяток разів.
Після 70 км від кп смертельна аварія, форд під фуру  Дощ, фура, щостоїть. Швидкість крейсерська 120-130 І ось за спиною 600+км і внас перша ночівля у тещі.
8 ранку., з малим потоком, але й малою пропускноюспроможністю.Другий більш популярний.По інету з'ясувалося що доЧавунівки дорога пекло, але ми ж на прадіку.Та й дрібна патологічноне вміє сидіти в стоячій машині, плюс спека. Їдемо вздовж полів наПриколотне. Дороги дуже погані. Дорога. Напрямок правильний. Дощ, ями. 100км даються більш ніж за дві з лишком години. І ось кп. Ми –другі. Все сум'яття на митниці розповідати не буду, але зайнялаперевірка понад 2, 5 години. Вивантажили усі! Речі з "маленького"салону. Дощ. Злива.
Всі. Їдемо перші кілометри Російськими селами. Дорога значно краща, розмітка! скрізь. Вирішаю не нариватися та їхати спокійно. Молодшаподає символ раптової зупинки (до речі хитрий прийом «помаленькому» буде застосовуватися разів 100). Стоїмо на аварійці іперша російська з косою пропонує допомогу. Приємно млинець.
Село, село, траса М4. Швидкість 110. Поїхали. Для автомобілістівУкраїни повсюдні камери — це, звичайно, шок. Те беззаконня, щодіється зі швидкісним режимом, у нас не подається порівнянню.Кілометраж збільшується у часі, але якось спокійніше. Ціни назаправках тішать. Я звичайно знаю що ціни підняли і таке інше, алеповірте. З нашими цінами 43-44 рублі за літр – казка. Газовихзаправок менше, але перебувають без проблем.
Краснодар нас зустрічав рівно опівночі понеділка. Все окрім водіяна нервах. Дається взнаки втома від 16 годин в авто. Від Харкова1100 км. В принципі не така велика відстань, але затримки намитницях, дитячі зупинки, швидкість зробили свою справу.
У Краснодарі ми шопилися, діти набридли татові з мамою. Позитивно.Три дні підготовки до наступного кроку. НА ПІВДЕНЬ!
По карті до Сочі 287 км. Перша думка – в обід уже купатимемося.Виїзд о 8-й. Продовження траси М4 не давала засумніватися вблизькості моря. Перевал, море! Пробки Стоїмо. Джугба насзустрічала довго! Довго! Траса забита, серпантин, туапс, але більшелякала картина зворотної дороги. Стоячи на під'їздах до кожногонаселеного пункту. Приблизно о 17.30 ми на КП з Абхазією.Машинбагато. 11 пропускних воріт забито. 2 години і ми по той бік.Дивимося, де можна зупинитися. Броні в нас не було, бо булисумніви, що нас Абхазія впустить.
Перша думка. Зупинитися одразу за кордоном. Хоча б одну ніч.Дивимося номер, пляж та вирішуємо, що проїхали понад 2000 км не зацим. У Гагри! А тим часом о 8-й вечора несподівано впала ніч.Купивши телефонну картку знайшли десь оселитися. 2000 рублів надобу, зупиняємось на троє.
Разом. Дорога за 300 км зайняла 12 годин! Але як сказали це не такі багато.
На другий день стало зрозуміло. Гагри це не те, що ми шукали івисуваємося в напрямку Піцунди. Інший пляж, відсутність міста. Так! Те що треба! Переспавши ще одну ніч у Гаграх, переїжджаємо. До моря100 метрів. Номер значно кращий, вологості від гір менше.
Так, у Гаграх вперше за всю подорож нарвався на «штраф» відполіцейських. Парковка під цеглу. Тут я дізнався «як нас люблять», але тисяча дружить народи . Фото мого порушення додається.
Море. Реально чисте. Реально блакитне. Реально прозоре до остраху.Людей вистачає. Але ми приїхали не тільки заради нього.
Підйом і о 7 ранку стартуємо до озера Ріца. Гарно. Фотографіїтонни. Все гарно! Води, гори, природи. Піднявшись на висоту 900 доозера, були розчаровані. Місце стало заїждженим, попсовим, брудним.І це ми були раніше за всі екскурсії. Їдемо вище. Позаплановазупинка принесла відро грибів, благо в прадіку є і відро і ніж.
Саме час і місце фоткати авто. Шикарно!
Висота 1600. Звичайних авто практично немає. В основномуекскурсійні позашляховики. Пили води в джерелі. Дорога з асфальтускінчилася. Ґрунтовка веде нас на клас екстрим джипінг. Природадосягає ефекту – зупинився 100 фото. Водоспад на водоспаді. Камені, сосни.
Час уже було години 4 і лізти вище було безглуздо. Діти втомились.За розповідями 2000 висоти починаються альпійські луки. Але
Машині все сподобалося .
Далі нас охопила лінощі і Новий Афон нам не підкорився. Та й погодазіпсувалася. Для дороги назад вибрали понеділок. Виїзд о 10-30. О11-й ми на митниці. За півтори години ми до Сочі й поїхали.Зазначаю, що час вибрано правильно. Пробки нас не надто турбують, але діти! Пролітаємо Сочі, Лазаревське, Туапсе. І тут я, напевно, надто радів. Перед Лермонтовим стоп. І пробка години на дві. Стоїмона серпантині. Смішно зупиняють обочечників. Мужньо доїхавши іпобачивши причину пробки, довго їхав з матами. Один перехід! Людина пляжі та з пляжу йдуть. По одній машинці крізь них прориваються.За підсумком маршрут до Краснодара зайняв 12 годин. Пару днівшопінгу та додому.
Виїзд о 7 ранку. Розуміючи, що приїзд буде за північ, а дороги закп немає вибираю інший маршрут через Вовчанськ. Дорога шикарна.Запам'яталося. Час ніч, близько 11. Нова дорога, берези, розмітка іреально їду до кайфу. КП проїхали хвилин за 30. І різко дорогинемає. Швидкість 0. Добре всього кілометра 4-5. За підсумкомвідстань вийшла 1200 км та 16 годин часу.
Денечок погостюючи робимо останній заплив на 550 км. Діти покірнодоїхали з однією зупинкою. (550 вже дрібниця). Швидкість 130-150 іза 5 годин ми вдома. Підсумкова цифра в кілометрі склала 4350 км.За кермом чистими 75 годин. Прадік красень. Зауважте про нього ямайже не писав. Витрати паливо – 800 літрів газу. З метою економіїзалитий бак бензи. Час відпустки 20 днів.
Вбудована навігація відпрацювала відмінно. Їхав Waze. Зберусьдумкою зроблю глобальний огляд своїх вигадників по CarPC