Димовуха на Печерську. Антифриз та мастило.

Ні, ну це вже ні в які ворота! Таке враження, що це реальнопрокляття. Не минуло й доби, як знову повний пі**єць, та ще й наевакуаторі довелося відвозити в ремонт" …

Отже, їду на роботу сьогодні, дивлюсь щоб усе було ок тепер уже зколесами, скрізь теж усе ок, датчики крім АБС (хтось із попередніхрукожопів прибрав, і я сподіваюся, буде за це горіти в пеклі)) несвітилися, температура двигуна була норм.. Під'їжджаю до роботи, всі справи.Чую якийсь солодкуватий сморід, причому такий сморід, щоаж нічим дихати, ну, думаю, може з вулиці смердить, чи мало, їдусобі далі, вікна відчинила, провітрюється, вже й не смердитьначебто... І тут на під'їзді до світлофора починає валити купа димуз-під капота. Біжу за вогнегасником, кричу людям з тачки ззаду щобвийшли терміново! )) Коротше вийшов мужик, відкриваємо капот, але несмердить горілим, тільки хімією, він каже мовляв - антифризрозплескався і випаровується об гарячі деталі, нічого смертельного, мовляв, все ок. Відштовхали тачку ще з іншими перехожими на брівку.Мужик ірже, каже: "дівчина, куди ви лізете, ми самі доштовхаємо", ая хз куди я лізу, моя ж тачка, че це осторонь стояти, тежпоштовхати можу)))))
З пробками у центрі довелося чекати евакуатор десь півтори-двігодини, після чого завантажили потерпілого та поїхали пробкамичерез все місто та в об'їзд закритого Шулявського мосту на СТО, якея знайшла рандомно в інтернеті.

На СТО (начебто адекватне, але знову ж таки, робота була ненайпекельніша)) на Ризькій (24h начебто називається) помінялитрубку звідки плескалася зброя масового ураження (судячи з запахута ефекту)). Завели двиг, щоб глянути, як працює грубка, чи немаєпробок. Подивилися олію. Хазяїн СТО сказав, що скоро двигуну, судячи з усього, прийде кінець і краще б продати цю машину поки незламалася, а купити економічну малолітражку, після чого мужикипродовжили ремонтувати трубку (відкрутити її було складно, тому щозаіржавіли болти або що там таке) ), а я пішла в салон обійматися зсидінням, дверима, з кермом, і витирати соплі, тому що уявити, якможна продати кохання всього життя - це драматичніше заШекспірівську трагедію (так, не дивуйтеся, думаю, у вас теж є дивнібілки) ) У результаті трубку замінили, глянули, чи не тече, нагрілидвигун до вентилятора, перевірили чи немає пробок у грубці, все ок, норм, поїхала на роботу. І після роботи, думаю, треба подивитися щеолію, що там за морок, бо так на СТО не видно було. Приходжу напаркування, а там… на кінчику! Менше min причому так, доситьзначно. Паркувальник підбіг подивитися, а там таке лихо. Я дістаюканістру з маслом, яке заливала в двигун у лютому, Liqui moly 10w40напівсинтетику, дивлюся - а воно темне таке ж, як і в движку. Ну, гадаю, приїхали, мабуть, залишки злили на СТО, де піддонприкріплювали та заливали олію взимку. Паркувальник глянув, мовляв, так, відпрацювання якесь, хз. Поїхала я на маршрутці за маслом унайближчий магаз на Кіквідзе 43 (до речі, за цінами у них чудововаще, 4 літри за 750 грн взяла), взимку брала за 900 в інеті.Долили до потрібної позначки (парковник допоміг, так мило, хочабуло незручно прямий коли він трохи маслом заляпався, млинці ну якзавжди, там де я - там руйнування, трагедії і драми), поїхаладодому, їде ТИХО, нічого не торохтить, навіть натяку ні антифризомяк і раніше смердить, причому сильно, поки доїхала ці 15 км добудинку, думала, десь стану по дорозі, це якась дичина, не голова, а вежа від танка, хоч у салоні провітрювала половину дороги, всеодно сморід пекельний. Сподіваюся, це випрають ранкові виверженнявулкана, а то так пару днів покататися і можна заповіт писати=/