Трип на Незалежність 2016. Частина 1

Вирішили їхати на Незалежність2016 на 2 дні раніше, щоб ще трохипотусити у Києві. Бо прямо на столицю дороги, м'яко кажучи, лайно, то шлях проклали через Франківськ і Львів. 550км довелося їхати900км, але зате купу нервів заощадили)
Виїхав з гаража о 5 ранку, далі зустрівся з Вовою, Толяном та їхжигою і рушили у тріп.
p align="justify"> Дорога до столиці становилася все краще ікраще, але були і говняні ділянки, без асфальту з кінськиминапливами та іншим, іноді навіть доводилося зупинятися і ставитидошки, бо перепади були по 7-10 см. Але, на щастя, таких пекельнихшматків було не дуже багато. Толян з Вовою їхали попереду, як жпста індикатор рівності доріг, бо жига пристойно висока і, якпоказала практика, може навіть трупи собак та інших місцевихжителів пускати під себе, без особливого контакту.
Після Львова їхати було нудно, бо дорога – скло, тому розважалисебе як могли:знімали видоси, фоткалися, іскрили та простоугарали.
< /
Заїхали до Києва близько 20:00 і одразу потрапили у велику пробку.Їхали собі по метру і тут, в одну мить, у мене тачка починає дикотертися всім днищем по землі. Вийшов, оглянув тачку начебто все намісці, і напливавши ні, а тачка чомусь лежить. Потім побачив довгуподряпину на асфальті метрів так у 10. І зрозумів, що праве переднєколесо роззулося. Пробка і так була нереальною, а тут ми ще однусмугу перекрили. Зняли колесо, диск в ідеалі, струм внутрішнякромка подряпалася трохи. Закинули колесо в жиган і пацики поїхалина шинку. Чекали їх години дві, бо ніде не могли одягнути різю. Зацей час у нас було купа знайомств з київськими водилами, пішоходамита копами) Один чувак на матизі мало не влупився в сивик, вийшов, подарував нам трикутник і поїхав)) Під'їхав Люфт на шевролі і хочзігрілися трохи в тачці. А пацани все вирішували питання з колесомі як виявилося – покришка настали вафлі баунті, корд просторозшаровувався (проблема цього федералу). Але я то з собою взявпару нової) Взули, поставили сивку на колеса, а тут траблипродовжилися – сів акум через те, що більше двох годин тачка стоялана увімкнених фарах та аварійці.
Прикурили і рушили на Позняки. Через те, що різаючи абсолютно новаі я ніде її не підрізав, на парковці маку, при вивороті, аркупросто зажувала. Було дуже прикро і нерви вже були на межі, оскільки з квартирою так само були трабли. Але благо всевирішили.
Продовження у наступній частині…