Обробка днища бітумом.І порожнин мовилькою...
Ну і попередня затяжка всіх тяг і болтів…
водою і всякою всячиною щоб могла стати в нагоді в поході., заїхаву ЧПКівський магазин набравши там тушонок, ковбас ... Залив повнийбак я виїхав приблизно о першій годині дня.
Мій шлях проходив через Чигирин і до Дніпродзержинська.
Проїхавши Чигирин на підйомах почалися непонятки з машиноюсмикатися і глухнути.
Доводилося зупинятися підкачувати бензин у ручну, і так за всюдорогу разів 5 або 6…
Під вечір бензонасос став грітися по менше і решту 100 км я проїхавбез проблем.
У Дніпродзержинськ я приїхав годині о 9 вечора.
Другий день шляху.< br/>
П'ятого травня до Дніпродзержинська приїхав мій брат. Я до тогочасу сходив на ринок купив тонку прокладку між блоком ібензонасосом, і зворотний клапан, все змінив — все працювало! Виїхали ми Шостого травня О 10 ранку з Дніпродзержинська, наодному диханні протопили Через Запоріжжя до Мелітополя, був обід, хотілося їсти бачачи якийсь спальний район Мелітополя ми згорнули зтраси в надії купити поїсти за непридорожніми цінами.
Підкріпившись і трохи відпочивши.
<
Виїхали у бік криму
imgcs408727.vk.me/v408727672/f85/dyONNNOpd_I.jpg/img
< br>
Часов в пять были в Симферополе
Там созвонились с Димой, и договорились встретиться передБахчисараем. Поїхали шукати як сказав Санич місце поСексуальній…
Проїхавши трохи в глибину знайшли ущелину та розбили табір біляселища Машино.
cs408727.vk.me/v408727672/fb2/fAP .jpg
Потім підтяглися інші хлопці, Саня на Toyota, Руслан на міцику, Сміляни з Саничем на Рекстоні та Рома на Уазі…
Поївши Димкіного бограча випивши за приїзд ми розійшлися понаметах…
Частина II< /b> Ранок третього дня.
Трохи прохолодно, незвичайно, сирувато…
І дуже дуже красиво.
Все почалося з ранкових клопотів, всі потихеньку почали прокидатисяі ворушиться…
Поснідавши взялися за ремонти, хто мало долив, хтось подушки нароздатки на уазику змінював. Ми скористалися моментом підтягнулигайки на роздатці та на передньому редукторі.
Зібрали намет, встановили мені прапор, пофоткали улитку на емблеміОРМу…
Зібравшись поїхали до джерела, набрали води, хлопці підкрутилиУазку ще раз і в дорогу.
m.io.ua/img_aa/medium/2496/67/24966769.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/67/24966773.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/68/24966819.jpg
Їхали по асфальту і в кінці селища Синяпне ми по нашому шляху мивперлися в шлагбаум.
Знайшовши обхід ми повернулися на маршрут.
І потихеньку почали підніматися гірськими дорогами все вище івище... Дорогою зустріли величезний будиночок, і ахренним видом наЗагірське водосховище, і який був відзначений на Генштабці якбудиночок лісника! Потім трохи відхилившись від маршруту заїхали наце водосховище.
Переїхавши через гірську річечку і наробивши купу фоток, ми рушилидалі все вгору і вгору по лісах крутим підйомам часом взагалі бездороги... Але ми продовжували підніматися.c314417/v314417265/195b/cBXMgK-_.
cs313817.vk.me/v313817265/e03/x9Pa6zTlgIw.jpg
На одному з я помітив скрип у підвісці при ходах угору і вниз і прикрученні кермом! Але Дімон запевнив, що у нього в уазику це норма.Ще раз похитавши машину, переконавшись, що нічого не відпадає, мипродовжили свій шлях вгору!
Але раптом на одному із затяжних підйомів машина просто задавилася, і геть-чисто відмовлялася заводиться, підклавши колоди під колеса, зупинивши колону під кутом 40 градусів . Відразу кинулися добензонасоса! ВІН мерзотник! грали довго дули у бак продували у заду перед паливну! і дійшли до того, що система подушиться ікільцяється по колу через "ліниву" обернену! > На фото показанопід яким кутом стоїть машина. Прив'язана тросом до дерева. > Затетут вже був шикарний вигляд, поки ми закачували паливо, хлопцівідмінно пофоткалися…
m.io.ua/img_aa/medium/2496/71/24967116.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/71/24967139.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/71/24967152.jpg
> Завелися і трохи проїхавши, ми опинилися на класній улоговинібіля підніжжя підйому на вершину гори Кемаль-Егерек.
Санич запропонував розбити табір.
Що ми успішно і зробили поставивши намети в ряд і заслонивши їхмашинами на випадок вітру зібрали столи нарубали дров розвелибагаття, Саня Ватива смажив м'ясо, Саний кабачки… Потім пили чай зм'ятою зірвану прямо з-під ніг!
Цей захід сонця я запам'ятаю напевно на все життя, стоїш і простотонеш у цій красі, знизу як потиснутий зелений килим лежать горивкриті пишним лісом. Десь де видно озера і водосховища ... А тистоїш вище всього цього дивишся в низ, відчуття не передати ...Сонце потихеньку йде кудись у далечінь, але не за гори а десь даліі не зовсім розумієш за що воно йде. Можливо море десь там у далинізливається з кольором заходу сонця, чи оптичний обман, просто такдалеко що його не видно оком…
Сонце пішло і з'являються зірки, багато багато багато, але це вжезовсім інша історія…<
m.io.ua/img_aa/medium/2496/72/24967203.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/72/24967299.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/73/24967311.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/73/24967306.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/73/24967325.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/73/24967364 .jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/73/24967373.jpg
Частина III Третій день.
Ранок. Я прокинувся дуже рано. Взяв фотик і виліз із намету...Краса невимовна, все зовсім інше, ніж було ввечері, сонцеповернулося зовсім з іншого боку і освітлювало все під зовсім іншимкутом, я з фотиком і пішов на сусідні гори дивитися красу... Колиповернувся кілька людей, вже не спали і потихеньку табір починавворушитися!
/c314417/v314417163/45c/Ri3QSZ5yM.
Я, Рома, Нікалаїч взяли карту, компас і з висоти почали дивитися ірозуміти звідки ми приїхали.
< Потім попивши кавку, підкріпившись і зібравшись почалипідкорення вершини гори Кемаль-Егерек, яка становила 1529 метрів, це трохи нижче від найвищої вершини Криму Роман Кош. 1545. По-першещо кут підйому був досить великий в одинадцятій годині дня менісонце било в очі! А друге З правого боку був дуже крутий спуск, настільки крутий що з водійського місця я бачив бездонну ібезкрайню природу десь далеко далеко внизу! на місці зариватися ягазу а вона заривається, я ще й тут вона вискакує і її по цихкаменях починає просто стягувати у бік урвища. Я кермо в протилежнугазу а їй все одно - стягує, я кермо більше, думаю:більшевирулювати не буду тому що кине колись схоплю щось тверде. Але німоя машинка витягнула))))
робити "супермена" на частку секунди вітер тримав мене вгоризонтальному положенні!
cs14101.vk.me/c314417/v314417163/585/cqyM0Ojkf.
Потім по Ялтенському хребту
cs14101.vk.me/c314417/v314417163/6a5/86SQ7fBiO.
cs313817.vk.me/v313817265/f3e/-2XYL0qa6Ug.jpg
> Поглянули на Ялту і почали ремонтувати Toyota у неї почалавиходити піввісь. Поки хлопці лагодили її ми з Сергієм, користуючись моментом, зняли передні суппорти і трохи їх розробили, а то погано відходили!
jpg
Потім поїхали до білих "м'ячиків" метеорологічна станція наАй-Петрі, за тією ж Тойотівською проблемою ми туди не доїхали…
Заїхали до татарам на Ай-Петрі поїсти чебуреків…
І тим часом зателефонували майстри з ремонту Тойота в Ялті. Почалиспускатися серпантином і у Сані знову вийшла підлозі вісь! Булоухвалено рішення відвезти на СТО лише піввісь. Поки хлопці возилиїї ми з Дімою, Ванькою та Аліською гралися шишками… А Серьогавалявся в конвульсіях від болю в шлунку… добре, що були сильнітаблетки для живота, я не особливо розумію в медицині, але через2-3 години його попустило.
/>
Поставивши піввісь у належне для неї місце ми почали наздоганятирешту в Ялті. Наздогнали звичайно всіх під Алуштою на вулиці стоялатемрява. А ми ще не знаємо, де поставити табір. Було прийняторішення з їхати з траси у бік маршруту, а там за місцем. Усьомувеною тролейбус з мультиком на РК моніторі! Згорнувши з трасизнайшли якийсь заїзд між дерев у їхав туди опинилися на якійсьгалявині, там і розбили табір, потім жартували: "а вранці виявиться, що ми в когось на задньому дворі". Поки ми ставили намети, дівчаташвиденько приготували вечерю. Потім приємне гуляння, плавноперейшло в ДЕВ'ЯТО ТРАВНЯ! Пили за перемогу, за наших дідів, за цейподвиг… Потім був телеміст з нашими хлопцями, які залишилися вЧеркасах і які поїхали на покатуху, Саня Санич виклав перші фоткина наш форум…
Як заснув не пам'ятаю…
Вранці звичайно голова була квадратна ну це вже зовсім іншаісторія. Ранок… Голова болить…
Все як завжди, їємо, збираємося дивимося карту. І в гори. Сьогодніза планом підйом на плато Демерджі-Яйла, і ночівля у цивільномумісці.
Особливість сьогоднішнього підйому Уазики. — відкрито і тут дужебагато туристів та Уазиків яким ми заважали літати гірськимисхилами.
Почали підніматися першою несподіванкою був КПП, який пропускавтранспорт тільки за денюжку. Той, хто поторгував з мужиком, дійшлидо спільного знаменника. Трохи вище знайшли славну грязюку післяподолання якої почався стрімкий скрегіт, і тут же знайшли водопій! Довелося знімати колесо і промивати гальмівний диск, туди набилосядрібних камінців упереміш з глиною. Поки хлопці набирали воду, іфоткалися біля дуба я колупав болото…
cs3144 .vk.me/v314417163/b89/DwLETxi2yuc.jpg
cs314417.vk.me/v314417163/bad/mTz5T8mO7Oo.jpg
Після наповнення ємностей живлющою вологою і вилучення сторонніхчастинок з порожнини між гальмівним дском і захистом рушили вперед. Точніше вгору. Піднялися на плато періодично підіжджаючи доурвища щоб по фоткатися і подивитися вниз на всю цю красу:гори, ліси, море небо!
1087/jVfzz_RioqQ.jpg
cs314417.vk.me/v314417163/e48/6rQV7TTnI38.jpg
cs314417.vk.me/v314417163/ea2
cs313817.vk.me/v313817265/104f/xatr9qm2EUQ.jpg
Стоячи у роздоріжжі, і зорієнтувавшись за часом зрозуміли, що якщопоїмо далі по плато нам доведеться спускатися темним, потім галопомшукати місце ночівлі… Прийняли рішення спускатися вниз до селищаГенеральське і далі асфальтом до Сонячногірська.
cs314417 .vk.me/v314417163/d67/lRyPNKu8hyo.jpg
Спускатися виявилося не так просто як я думав…
Поки ми спускалися колоною вниз нас кілька разів обганяв один і тойже уазик, який вгору і вниз возив пішохідних туристів! ))) Черезкілька годин ми були в селищі Генеральське, виявилося що на УазикуРоми вийшла з ладу коробка. Потихеньку дісталися Сонячногірська.Хлопці Руслан та Санич домовилися про будиночки.
Ми заїхали і почали розташовуватися. Нам випала кімната на самомуберезі Моря на другому поверсі, з балкона можна було плювати вморе)))
Класно…
Нарешті прийняли душ, потім почалося приготування вечері, багатовсього смачної було! Відпочили від душі! Частина V 10 травня. Раноку ліжку з подушкою та ковдрою…
Вкотре викупався в морі! Підбадьорило, розбудило.img_aa/medium/2496/82/24968238.jpg
Зав'язавши, швиденько зібралися, розрахувалися з дідусем!
І поїхали курсом Судак — Меганом .
За кермо сьогодні не сів. Поїхав Серьога…
Виїхавши за Сонячногірськ трішки залилися паливом.
У сусідньому селищі — Малореченську стоїть храм-маяк. Храмсвятителя Миколая. Красивий храм, швидше за все, не звичайний, багато якорів, мереж штурвалів, ланцюгів і морських причиндалів.Велика кількість меморіальних табличок загиблим у аварії корабля.>
Далі серпантинчиками вирушили асфальтом до Судака.
m.io.ua/img_aa/medium/2496/83/24968326.jpg
/>
m.io.ua/img_aa/medium/2496/83/24968315.jpg
У мене закінчувалася готівка, шукали банкомат або відділенняПриветБанку, в селищах не знайшли як не дивно їх там простонемає!
Заїхавши до Судака за планом був ринок, але до ринку требаготівку.
Знайшли відділення, Саня Ватива по рації каже: "вистрибуй добанкомату ринок тут за рогом наздоженеш! ". Послухавши обізнаногоСудак товариша, вискочив з машини зняв денюжку, а колони вже слідпростиг... Я йду тією вулицею, якою Саня сказав буде Церква іринок, один квартал пройшов, другий. Немає такого! Іду у вічікричу! Люди оглядаються))) Ні телефону ні документів)))
Пройшовши ще кілька кварталів Діма Узбек відгукнувся! Все знайшов! Зрадів)))
Підходжу до колони, Ниви — НІ! Підходжу в Тойоті, Ванька каже: "санята Серьога поїхали тебе шукати". Клікнули по Сібішке що я вже тут, Серьога відгукнувся - приїхали. Ну от все начебто в зборі.
Пішли на ринок поки ходили знайшов магазин кримського вина Купивкілька пляшок додому і на подарунок коханій дівчині, яка дуже-дужехотіла, але обставини склалися так що у неї не вийшло. Мабуть, такхотіла…
Далі екскурсія на винний завод …затарилися ще вином…
m.io.ua/img_aa/medium/2496/83/24968371.jpg
І на мис Меганом!
Проїхавши трохи за Судак, дорога закінчилася почалася пильнаґрунтовочка…
І досі ходять чутки, що на Меганомі зустрічають привидів. 70-хроках займалися підводними ядерними випробуваннями.
І маяк Меганом!
Саня Ватіва, як господар, знаючи всі стежки, і постійно тутвідпочивав. Повів нас на східний берег, з крутим схилом із видом навідкрите море. Дуже вітряне та тихе місце.
m.io.ua/img_aa/medium/2496/84/24968478.jpg
m.io. ua/img_aa/medium/2496/84/24968423.jpg
Приїхали на місце табору. Спочатку випили по кухлі вина. Почалиставити намети — це не так просто як здавалося на перший погляд, перше — вітер, друге — ґрунт Меганома кам'яний кілочки не хотілилізти — гнулися.
Все-таки ми поставили їх, тим часом Руслан поліз під машину івигріб від туди відра три глини!
Діма Узбек поставив намет на самому козирному місці з видом на морепрямо перед урвищами, сподіваючись що Свєті дуже сподобається!
m.io.ua/img_aa/medium/2496/84/24968498.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/85/24968501.jpg
<
m.io.ua/img_aa/medium/2496/85/24968508.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/85/24968531. jpg
Поставивши табір і заслонивши його машинами від вітру випиливинця!
Саня пішов полювати на риб, я зібрався купатися.
<
Приїхали наші дівчата. Які їздили в Нове світло.
Їм наше місце відразу не сподобалося, по-перше крутий схил а дітокбагато, по-друге — немає обіцяного ним раніше піщаного пляжу!
Почалися дебати та суперечки, було прийнято рішення голосувати, ясказав що раптом голосувати я за це місце та пішов купатися! Спускдо моря вив дуже крутий і як на мене вже п'яного небезпечним алецікавим! Викупався в морі я повернувся до табору, вже все буловирішено жіноча половина як і слід було чекати здобула перемогу! Довелося виколупувати намет і переїжджати на інше місце.
Всі зібралися а Саньки Вативи немає з полювання, скориставшисьмоментом Ми з Серьогою поїхали повз віденську частину до Маяка.
m.io.ua/img_aa/medium/2496/85/24968596.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/86/24968602.jpg
> m.io.ua/img_aa/medium/2496/86/24968627.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/86/24968637.jpg
m .io.ua/img_aa/medium/2496/86/24968690.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/86/24968674.jpg
Потім переїхали на нове місце по дорозі туди трошки почув — бубликипокрутив, чи хміль, чи азарт…
Приїхавши на нове місце швиденько поставили намети і почалимилуватися воістину "золотим" заходом сонця:::
m.io.ua/img_aa/medium/2496/87/24968732.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/87/24968710.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/87/24968737.jpg
Потім все по накатаній, стіл, Дімка приготував Бараніну! Дигустаціявин…
І спати!
Частина VI
11 травня. Прокинувся на землі. Гребаний матрац спускає.
Сьогодні нікуди їхати не треба!
Один день пасивного відпочинку!
Ранок розпочався з кави та баранини.
g.io.ua/img_aa/large/2496/87/24968766.jpg
Покушавши. Згадали, що Саня вчора впіймав кілька крабів, — намзахотілося ще.
Було прийнято рішення їхати за крабами та рапанами!
Спорудили пліт із двох матраців.
Склад нашого екіпажу:Саня Санич, Рома з Кам'янки, Ваня, Сергій, Я, ну, і, звичайно ж, Саня Ватива!
Взяли насос, якір, зроблений з каменів, скотчу та мотузок.
Провіант - вино, пиво та сигарети. Ну і, звісно, мішок длярапанів.
І висунулися у відкрите море!
cs314417.vk.me/v314417163/1190/8ljS5HjHy84.jpg
Туди доїхали швидко! Бо вітер був від берега, що нас жодного разуне лякало. Плисти проти течії досить далеко і тяжко! Зібравшидостатню кількість рапанів, ми почали пливти назад.
А повз пропливали катери, моторки, ми кричали, махали їм, але ніхтоне хотів нам допомогти… Плили дуже-дуже довго…
Але якби не Саня Ватива з його метровими ластами, ловили б нас увідкритому морі, чи прибило б до берегів Туреччини, а ми безпаспортів!
cs314417.vk.me/v314417163/11e1/RC-NMgLuAlU.jpg
cs314417.vk.me/v314417163/1205/LyyzS3TAgk4.jpg
Приплив на берег я зрозумів, що геть спалив собі ноги на сонці…
Рапани були дуже смачні!
Потім я погуляв трохи по пагорбах загадкового Меганома:
g.io.ua/img_aa/large/2496/88/24968825.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/88/24968833.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/88/24968848.jpg
< /Потім застілля, але мені якось воно не в радість, ноги вогнемпекли… Зате, Руслан приготував смачний плов! <
g.io.ua/img_aa/large/2496/88/24968871.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/88/24968881.jpg< Сонце потроху йшлоза обрій. Останній день відпочинку в Криму йшов за обрій…
Дуже гарний — "золотий" захід сонця:
g.io.ua/img_aa/large/2496/89/24968956.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/89/24968983.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/90/24969000.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/90/24969055.jpg
Сонце пішло і стало темно, вийшов молодий місяць, почализ'являтися зірки…
Посидів трохи біля вогнища, випивши трохи вина я пішов спати, . —страшенно пекли ноги… нічого не хотілося…
Частина VIІДорога додому.
Прокинулися рано. Виїхати повинні били двома колонами, першимиНИВА, УАЗ, ТОЕТА.
Друга САНЙОНГ, УАЗ ПАТРІОТ, МИТСУБІСИ. ))))
Прокинулися, зібралися, почав качати колеса, бо заїжджали сюди попіску я спустився. Але виявилося не так усе просто, як здавалося наперший погляд. Хотів наздогнати по 2, 5 у кожне колесо дорога довга…Качав я дуже довго з потугами ні як не міг накачати, доводилосянатискати атмосфер п'ять у ресивер і тільки потім спускати вколесо, тому що не вистачало потужності насоса, сам здивувався.Насилу надув! Як потім виявилося 4, 5 атмосфера в кожне колесо, через зламаний МАНОМЕТРА! Виїхали ми о 9.
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969104.jpg
m.io.ua/img_aa/medium/2496/91/24969107.jpg
> g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969113.jpg
Наш маршрут Проходив від Судака — Білогірськ — Джанкой — Армянськ —Херсон — Миколаїв — Кіровоград — Кам'янка — Сміл — Черкаси.
m.io.ua/img_aa/medium/2496/91/24969122.jpg
m. io.ua/img_aa/medium/2496/91/24969125.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969130.jpg
На під'їзді до Вірменська зателефонував Санич сказав, що скоро насназдоженуть. Але в Вірменську Саня Ватива запропонував заїхати дозатишної їдальні пообідати. Згорнувши трохи з маршруту заїхали доїдальні, тільки в'яли поїсти, і тут дзвінок від Санича, питає:деми, вони проїхали Армянськ! Ось так ми пропустили другу колону!
Столовка виявилася зовсім не поганою, на 36 гривень ми поїли вдвох, при цьому наїлися перші два вторі і кампоти!
<
По дорозі багато зупинялися, Роме Газ, Мені АВІАС так як карткибули, Сані Шел. Машина, виявилося у неї розпустився ремінь приводугенератора і шматками лупило по всьому, Саня мужньо дістав свогофірмового ножа і героїчно допоміг дівчині! На об'їзній ХерсонаСаніна ТОЕТА почала кипіти!
Як виявилося води в системі у нього майже не було, долили водипоїхали далі.
Потому Миколаївська область дорога кудись пропала!
А коли почалися канави по коліно Рома на УАЗі та Саня на Тойєті, поямах погнали як по прямій. А мені довелося скидати і петляти, потімвикупивши тему, що узбіччя викочена вискочивши туди я йшов 60, залишаючи за собою клуби пилу в яких тонули пузотери, які плавношкандибали канавами!
Пройшовши цей СПЕЦ ДІЛЯНКА, почав кричати в рацію Сані, вони зРомкою були дуже далеко вже в сусідньому селі))) Довелосяназдоганяти.!
А ще близько під'їжджати не можна було масло летіло зредуктора!
Після цього спец дільниці почалися якісь незрозумілі проблеми змашиною, при попаданні в невеликі ямки, коли машину трясло на долюсекунди пропадала іскра або щось таке! Коротше щось іззапаленням.
Сонце заходило і нам вдалося зробити кілька афігенних фоток:
g.io .ua/img_aa/large/2496/91/24969154.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969162.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969170.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969180.jpg
<
На об'їзній Кіровограда заїхали задуть Газ до Уазика. Я заїхав підліхтар щоб подивитися що такого незрозумілого у мене із запаленням, виявилося трохи відійшов контакт від роз'єму на трамблері, заклавшийого проблема була усунена)))! , попрощалися а Ромою таМиколайовичем.
Потім дорога додому, втративши вузьки поїхали швидше, проїхавшиСмілу далі дороги не пам'ятаю — спав!
Попрощалися Саня на вул.Пастерівській, супроводжували додомуодин одного по рації! Вивантажуватись не став, загнав машину вгараж і спати!
" jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969170.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969180.jpg<
На об'їзній Кіровограда заїхали задути Газ до Уазика. Я заїхав підліхтар щоб подивитися що такого незрозумілого у мене із запаленням, виявилося трохи відійшов контакт від роз'єму на трамблері, заклавшийого проблема була усунена)))! , попрощалися а Ромою таМиколайовичем.
Потім дорога додому, втративши вузьки поїхали швидше, проїхавшиСмілу далі дороги не пам'ятаю — спав!
Попрощалися Саня на вул.Пастерівській, супроводжували додомуодин одного по рації! Вивантажуватись не став, загнав машину вгараж і спати!
" jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969170.jpg
g.io.ua/img_aa/large/2496/91/24969180.jpg<
На об'їзній Кіровограда заїхали задути Газ до Уазика. Я заїхав підліхтар щоб подивитися що такого незрозумілого у мене із запаленням, виявилося трохи відійшов контакт від роз'єму на трамблері, заклавшийого проблема була усунена)))! , попрощалися а Ромою таМиколайовичем.
Потім дорога додому, втративши вузьки поїхали швидше, проїхавшиСмілу далі дороги не пам'ятаю — спав!
Попрощалися Саня на вул.Пастерівській, супроводжували додомуодин одного по рації! Вивантажуватись не став, загнав машину вгараж і спати!
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.