Про нашу вторую Победу

Доброго дня доби.
Бо поки що в житті даної машини не відбувається нічого цікавого, явирішив розповісти Вам про ще одну нашу Перемогу. Це Газ М20, але здуже незвичайною історією.
У далеких 50-х, ця машина була подарована Хрущовим за відкриттяпершого інституту кукурудзи в СРСР академіку Задонцеву.Все життямашина провела в його сім'ї і за більш ніж півстоліття пробігламенше 100 000 км Перемога збереглася на УРА і коли я вперше зайшову гараж і відкрив капот, то перше, що мені впало в очі це паперовінаклейки з різними повідомленнями.
Перша зустріч з машиною< Підкапотні наклейки У мене з товаришембуло дуже велике бажання сісти в неї і проїхатися містом, але такяк машина простояла 9 місяців "просто сісти в неї і проїхати" булощось на межі фантастики.

Перша проблема, з якою ми зіткнулися, це заклинили задні колодкичерез те, що всю зиму машина стояла на рушнику, але ми швидкообзавелися кривим стартером і поставивши машину на задню швидкість, витягли її на вулицю.
Далі, після невеликих моїх ритуалів з кувалдою, проблема булавирішена
Перевіривши всі рідини, ми почали пробувати її заводити і що видумаєте? — Так, у неї сів акумулятор, але швидко знайшлися люди, які допомогли нам вирішити це питання.

Вирішуємо проблему з акумулятором

З 5 разів мотор запрацював і після капітальної миття, підкачування коліс ми таки виїхали в місто!
За кермом був мій товариш, він же — власник. Одного, перемикав вінпередачі без подвійного вичавлювання, через що могла статисянеприємність з коробкою, тому що тоді коробки ще йшли безсинхронізаторів. На всі мої зауваження з цього приводу у нього булавідповідь, що він так робив завжди. І зчеплення, прямий натрамвайних рейках.
Перші пару хвилин був шок, особливо це почуття подвоїлося, коли нагоризонті з'явився трамвай
Було прийнято рішення крутити стартер до останнього і таки абияк мидісталися на інший бік перехрестя.
Звуки від цього всього залучило масу диванних експертів і судячи зїх слів у машини вже кардан ледь не через дах вилазив.

< Зателефонувавши своєму знайомому я відкрив капот і знайшов підрульовою колонкою важелі коробки передач, один з них дуже випирав ібув гарячим. Зачекавши хвилин 20 і знову посмикнувши деталь, щовипирає, я вичавив зчеплення і важіль спокійно перемістився внецральну.
Чекаємо, поки охолоне коробка
І далі, зачекавши машину супроводу і вирушили додому. Ось така унас вийшла пригода, дуже пощастило, що в ті дні були свята і миспокійно перетнули те перехрестя.
Ми вдома)