Часто їздив гуляти зі своїми хорошими подругами — та так часто, щовсе ніяк не міг поміняти чортів насос, який уже свистів місяць, імоторошно набридав) (після поїздок до Одеси на швидкостях за 200кмч, насос не витримав) Але в один прекрасний вечір, після черговоїпрогулянки клубами Києва — на Московському мосту, раптом насталатиша…
І стало так тихо і не звично, що я навіть заглушив музику, щобзрозуміти, що сталося. Газонути — щоб перевірити чи все чи раптомзнову буде свистіти)
Газонув… почув свист на червоній зоні…
і тут повалила пара.< br/>
за машиною потягнувся слід рідини… відразу зупинившись, спробувавшина смак і колір жижу, мною, як єдиним автомобілістом у компаніїбуло визначено — ОЖ
Це мене заспокоїло, слава богу не олія)< Небагато побігавшинавколо машини, і діставши шметки ременя - ми почекали поки моторохолоне, тому що у бідних студентів немає грошей на евакуатори, тай до будинку було всього 2 км. Завелися, розігналися — заглушилимотор… котимося… з відкритим капотом повз пост ДПС… як виявилося, тому що мені через амбразуру знизу капота не видно, що на узбіччі.а друзі надто зайняті)
За хвилину нас наздогнали з мигалками, і запитали в чому жсправа.
Після з'ясування проблеми — ДАІШНИКИ ПРОПОНУЛИ ДОТАЛКАТИ МАШИНУ ДОБУДИНКУ!
Самі, за просто так)
Вперше таке в житті)
( може все-таки диво номера зіграли роль)
Наступного дня на тросі тато притяг до офіціалів на Петрівці.
через дві години поміняли насос, промили систему від металевоїстружки — і машинка стала як нова)






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.