парковані у дворі

Цей піст я виношую вже дуже довго...
Це пост ненависті.
Я вже давно хотів поділитися своїми думками щодо того, щовідбувається в мене у дворі, але все не міг засісти, написати безлайки... До вчора... Учора все трохи змінилося. У дворі, з усіх, хто ставить свої машини, є тільки я і мій друг-сусід, ми вдвохнародилися і виросли в цьому дворі.Удвох уже не перший рік ставимосвої машини. Машин.
Частина з них - живе в сусідньому будинку.Частина - переїхали донас у будинок.Ну і як бісить просто той факт, що вони паркуються -як хочуть.Приїжджають з робіт - найперші, їдуть на роботу —найостанніші, в результаті нам двом ніде поставити свої автомобілі.вглиб паркування, а спереду, внаслідок чого — мені, просто нема дезапаркуватися.
А дзвонити їх — не було номерів телефонів.
Але вчора я принципово дочекався кожного, і дуже чемно поговорив . (реально ввічливо, бо насправді — хотілося починати розмову з лайкита звинувачень, але я себе дотримався). Всіх "постійних"автовласників, і ми домовилися, що надалі ті, хто приїжджатимепершим, стає вглиб паркування. Сподіваюся, це суттєво покращитьситуацію з паркуванням. А тепер — кілька фоток старих паркувань:це— паркування в один ряд. І хоч один із них — залишив би свій номер.ліворуч — взагалі чувак приїхав, і без журби залишив машину, і йогоне хвилює, що іншим нема де стати. Навіть, якщо він на один день.пройти навіть з коляскою неможливо. Праворуч — мій сусід, який ставвимушено так, а ліворуч — просто паркованець якийсь дивний… якийзагородив прохід позаду цих чудових людей — сусідів з іншогобудинку. Які з незрозумілих для мене причин вирішили ставити у насу дворі свої машини. Причому — в один ряд. Природно — без номерів.А це взагалі унікальна людина. За наявності вільних місць перекривпроїзд моїй машині. Номера телефону немає природно. Була думкастати перпендикулярно їм, проте, вони їдуть пізніше за нас ізсусідом, і, відповідно, ми б всю ніч простояли як два ідіоти, авранці все одно б першими поїхали.
Життя - біль. Сподіваюся, зараз все зміниться на краще.

За якість фото — одразу соррі.