11.07.2018, #cariwagon, початок, креш, продовження

Так ось. Дуже раптово, 10 липня, ми зустрілися.
Нашому першому знайомству присвячено перше фото.

br/>
"люблю старі Тойоти. І вагони" — подумав я перед сном. 11 липня, після роботи, я вже їхав з батьком на сімейному Скаєві, забиратиКарину.
Здуті колеса, колесо, що відкручується, ресори, що торохтять, непонятки з температурою і зарядкою — але я проїхав перші 20км з їїстарого лігва в нашу майстерню.Проїхав з усмішкою на обличчі.Зновожили рефлекси.

Два з половиною тижні підтягував то те, то се... Їздив за цей часзовсім небагато, бо живе вона поки що в гаражі, на іншому кінціміста від дому.

------ І ось, 28 липня, організувавши невелику сходочку, запросившипару місцевих рисоводів, і друзів з Одеси — я і мій операторвирушили в дорогу, на місце зустрічі, після миття і заправки мигордо рушили в центр… але через пару хвилин шляху, на мосту (широкобальському мосту) у нас щось еб @ нуло ззаду.За секунду язрозумів що дупа заблокована, і ми починаємо крутиться в бікзустрічки. Через секунду я включив режим Тсучі, і почав ловитиКарину.ЧУДОМ УНИКНУВ СУТЮКІВ зі зустрічкою, розвернувшись практичнона 180 градусів, зупинившись, я з близько десяти секунд простосидів з грудкою в дупі і горлі. Подивився на оператора Вовку, зрозумів, що все добре, і ми живі, мати його. Зібравши навколо себепотік машин і поліцейський Пріус, який спокійно їхав зустрічкою, минаступної години стали зірками та причиною для ненависті тароздратування всього потоку. А що було далі… про це розповідаєостаннє фото, і я розповім наступного посту. ------- (як виявилося, розвалилася заварка в мості, з якою вона мені дісталася):на даниймомент я на всю ( ну як на всю, по суботах і неділях) ставлю заднюневисоку підвіску від шістдесятого Марка. Аж самому цікаво))

Запчасти на фото:SE4018