Шляхові нотатки. З життя КПІ

Поки писати особливо нічого, вирішив трохи згадувати своїстудентські роки, а саме навчання в КПІ, тобто в київськомуполітеху. Універ сам по собі викликає усмішку на обличчяхперехожих, особливо популярне на той час:«станція політехнічнийінститут. Вихід до Київського зоопарку».
На той час у КПІ навчалися 42 тисячі студентів, і, коли випадавперший сніг, усі вони валили з пар до найближчого парку, розбивалися на два табори та влаштовували контерстрайк.Обов'язковов когось знаходилися спецназівські маски, в які одягалися контри, ібій починався.Не знаю, чи залишилася зараз така традиція, але булаще інша.Під час бою, поки всі були зайняті, перед 12-м корпусом ФЕЛбіля пивної галявини хтось ліпив величезного розміру фалосів, прицьому за цією скульптурою спостерігали відвідувачі пивного скверу, а також декани прилеглих факультетів, ніхто не лаявся – традиція, вона і є традицією.
А пивна галявина – це не жаргон, це муніципальна назва. У той часна цій галявині збиралися різні верстви молоді – панки, репери, готи, металісти… Емо тоді ще не було, або, принаймні, вони непоказувалися. І на цій самій галявині вони сиділи поряд безбудь-яких ворожих думок. Репери разом із металістами затягувалипісні під гітару, а панки втирали готам, що таке круто. І всіхпоєднував один процес – усі пили пиво. Зима розмивала галявину, алепісля того, як сніг сходив, і до весняних канікул на галявині незалишалося трави - вся земля складалася з кришечок.
Дружив я тоді з пацанами з фізтеху. Серед них у моді були жартитипу «менше волоського горіха груди дівчинки з політеху».Насправді, у них на весь потік була лише одна дівчина, якувідрахували після першого семестру. І завжди, на всіх зборахфакультету, студенти ставили одне й те саме запитання:«коли фізтехоб'єднають із факультетом лінгвістики»? Ну чому б не погодитись? Взяли по банці пива і пішли в мед. Приходимо – а там якраз почаласяпара. Заходимо в перший корпус - а в ньому порожньо. Усі на парах.Для КПІшника, який уперше потрапив у мед, тобто для мене, це бувшок. Адже в КПІ роблять усе, що завгодно, тільки не сидять налекціях. Сперлися ми об стіну, почали міркувати про подальше. І тутодин із хлопців розлив на себе пиво. Потрібно вмитися, але детуалет – ніхто не знає. І раптом відчиняються двері однієї заудиторій і в коридор вибігають дві веселі дівчинки, що про щосьщебечуть між собою. Зачинивши двері аудиторії, вони зустрічаютьсяпоглядом з нами і посмішка з їхніх облич моментально сходить.Чотири КПІшники з пивом – навряд чи це гарна картинка.
Дівчатка остовпіли. І тут найбалакучіший з нас, фізтеховець Олег, порушує мовчання:- Привіт, дівчата. - Привіт. - Дівчатка, де туттуалет? — Прямо і наліво.
Олег повертається і каже:«Ігорю, тобі прямо і наліво». Ігор починаєйти, і тут дівчатка вимовляють:— Тільки це жіночий.
Олег, покльопавши секунду, каже:«Ігор, правильно, йди, тамжіночий». Дівчатка здивовані:
— Чоловіча на кафедрі анатомії.
Секундна тиша. Навіть Олег розгубився та не знайшов, що відповісти.Тишу перервав Ігор словами:«аааааа, на каааафедрі анатомії».
Дівчатка розгубилися і поспішали ретируватися, а ми допили пиво іпобрели назад до КПІ.
КПІшника розумом не зрозуміти, це розумом не зрозуміти, це розумомсклад людей. Іду я одного разу на пари, мене зупиняє бабуся іпитає:— Чи не знаєш ти мого онука? Він тут навчається, Андріємзвуть, у нього довге волосся.
Бабуль, нас 42 тисячі студентів і половина тут неформалів.
Перший корпус КПІ, який був збудований ще за царя
Вчився зі мною панк із Херсона, звали його Миха. Хлопець взагалібез мізків. Одними словами – панк. Був у нього свій панк-гурт, граввін якусь дивну музику, яку ніхто з нас не слухав. Виглядав зухвало- на голові у нього був салатовий ірокез. До цього він завжди ходиву бейзболці, і коли зробив ірокез, я запитав:а як же бейзболка? Вінзадумався, потім узяв ножа, прорізав у ній дірку і засунув тудиірокез. Так і ходив – у бейзболці, з якої стирчав ірокез. До речі, ірокез був зроблений за допомогою клею-моменту, про що Міха пізнішепошкодував, коли постригся на лисо.
Прийшов одного разу на пари із цвяхом у вусі. Кажу: "на суперечку"? Він: "ні, по п'яні в трубі пробили". Кажу – наступного разусперечайся, грошей піднімеш. Наступного дня він прийшов із цвяхом уброви.
Про зовнішність можна багато говорити, але ліньки писати. Якось неприйшов до КПІ, і пацани розповіли – насрали у метро. Пробачатьмене дівчата, які читають цей запис, але факт залишається фактом.Їхав з дня своєї дівчини в годину пік і на станції «універ» невтримався. Кажуть, що на вокзальній зайшла дівчина, і, зрадівши, щокупа порожнього місця вступила чітко в його випорожнення. Настанції КПІ прийшли менти. За словами Міхи:«я побіг. Далі нічого непам'ятаю». Як виявилося, менти його наздогнали, і він побив одногоз них. Іншого покусав. Відсидів три доби. Менти ходили на ньогодивитись, як у музей. Обіцяли золотими літерами на вокзальнійвигравірувати «Сірун». Слово не дотримали. Менти, що ще сказати.Через три доби прийшов на день і знову зник. Виявилося, що голимпішов у клуб продовжувати святкувати днюху своєї дівчини. Але недоля була – знову три доби.
А в цей час сталося КПІшно-китайське побоїще. Можливо, хтосьпам'ятає ці події – на всіх телеканалах крутили. Китаєць хотівпройти до гуртожитку фальшивою перепусткою, але його непустили.Тоді китаєць побіг у свій чайна-таун і захопив із собою щекількох китайців, і вони пішли дружно бити нашого Сбшника, який їхне пустив. Але Сбшник - це теж студент КПІ, і всі 42 тисячіКПІшників стали за нього горою. Китайців били всіх без перебору, власне, як і китайці. Було багато реанімацій, згодом було багатовідрахувань. Але розповідь зараз не про те. Коли Миха за три добивийшов і прийшов на першу пару – йому розповіли про те, що сталося.Не довго думаючи, на першій зміні, він схопив арматуру і пішов битикитайців. Але менти стояли на кожному розі, і Миху пов'язали. Післяцього його відрахували.
Коли я дізнався про відрахування, подумав:«що ж тепер буде зкавунами? Адже він повернеться до Херсона». На що менівідповіли:«Міха має брата. Порівняно з ним Миха просто ангел».
Зустрітив я його ще один раз. Пройшов приблизно рік. Іду, а назустріч знайомі стили, що кутаються у шапку. Я йому:«Миха! » А вінмені: "тссс". Миха з його групою панків запросили виступити уКПІшному клубі. Кажуть, що він грав не довго. Розбив об мікшерказенну електрогітару, після чого довго втікав, а потім шифрувавсявід СБшників. Читали якийсь журнал про комп'ютери. І ось викладачпідходить, забирає у них цей журнал і каже:«Я думав, Ви нарештіпочали плейбоєм цікавитися, а ви знову про залізо… Ех…» Що сказати, викладачі були у нас гарні. Пам'ятається, розпочав один викладачлекцію. Викладу років 80, а то й більше. Розповів про плату хвилинп'ять, а потім плавно переключився на те, що навчався у цьому жкорпусі, ходив на ці ж лекції. І так півтори години. І за п'ятьхвилин до кінця лекції видає:«так, як я пам'ятаю кожну стежку напивній галявині, так і ви повинні знати кожну доріжку на ційплаті». Феноменальна логіка, і дай Бог нам таку саму пам'ять уїхньому році.
Читав у ФЕЛівців лекції офіційний представник компанії Zyxel вУкраїні. Грошей у нього вистачало, а викладання було лише хобі. Іось сидять пацани на парі та сперечаються. Один: "біла тойота".Другий: "сіра тойота". Перший:«я говорю — біла». І так хвилин 10.Викладач кілька разів на них косився, потім не витримав і каже:«Несперечайтеся, у мене дві тототи, сьогодні я на білій».
Коли випадав перший сніг, КПІшники йшли в парк грати уконтерстрайк. Чув, що цього року вони влаштували батл із НАУ.Порвали як мінімум кількістю. Ну а Вам бажаю чудову пам'ять, щобяскраві моменти з життя не затьмарювалися дрібницями, щовідбуваються щодня в нашому повсякденному житті.
"потім було багато відрахувань. Але розповідь зараз не про те. КолиМиха за три доби вийшов і прийшов на першу пару – йому розповілипро те, що сталося. Не довго думаючи, на першій зміні, він схопиварматуру і пішов бити китайців. Але менти стояли на кожному розі, іМиху пов'язали. Після цього його відрахували.
Коли я дізнався про відрахування, подумав:«що ж тепер буде зкавунами? Адже він повернеться до Херсона». На що менівідповіли:«Міха має брата. Порівняно з ним Миха просто ангел».
Зустрітив я його ще один раз. Пройшов приблизно рік. Іду, а назустріч знайомі стили, що кутаються у шапку. Я йому:«Миха! » А вінмені: "тссс". Миха з його групою панків запросили виступити уКПІшному клубі. Кажуть, що він грав не довго. Розбив об мікшерказенну електрогітару, після чого довго втікав, а потім шифрувавсявід СБшників. Читали якийсь журнал про комп'ютери. І ось викладачпідходить, забирає у них цей журнал і каже:«Я думав, Ви нарештіпочали плейбоєм цікавитися, а ви знову про залізо… Ех…» Що сказати, викладачі були у нас гарні. Пам'ятається, розпочав один викладачлекцію. Викладу років 80, а то й більше. Розповів про плату хвилинп'ять, а потім плавно переключився на те, що навчався у цьому жкорпусі, ходив на ці ж лекції. І так півтори години. І за п'ятьхвилин до кінця лекції видає:«так, як я пам'ятаю кожну стежку напивній галявині, так і ви повинні знати кожну доріжку на ційплаті». Феноменальна логіка, і дай Бог нам таку саму пам'ять уїхньому році.
Читав у ФЕЛівців лекції офіційний представник компанії Zyxel вУкраїні. Грошей у нього вистачало, а викладання було лише хобі. Іось сидять пацани на парі та сперечаються. Один: "біла тойота".Другий: "сіра тойота". Перший:«я говорю — біла». І так хвилин 10.Викладач кілька разів на них косився, потім не витримав і каже:«Несперечайтеся, у мене дві тототи, сьогодні я на білій».
Коли випадав перший сніг, КПІшники йшли в парк грати уконтерстрайк. Чув, що цього року вони влаштували батл із НАУ.Порвали як мінімум кількістю. Ну а Вам бажаю чудову пам'ять, щобяскраві моменти з життя не затьмарювалися дрібницями, щовідбуваються щодня в нашому повсякденному житті.
"потім було багато відрахувань. Але розповідь зараз не про те. КолиМиха за три доби вийшов і прийшов на першу пару – йому розповілипро те, що сталося. Не довго думаючи, на першій зміні, він схопиварматуру і пішов бити китайців. Але менти стояли на кожному розі, іМиху пов'язали. Після цього його відрахували.
Коли я дізнався про відрахування, подумав:«що ж тепер буде зкавунами? Адже він повернеться до Херсона». На що менівідповіли:«Міха має брата. Порівняно з ним Миха просто ангел».
Зустрітив я його ще один раз. Пройшов приблизно рік. Іду, а назустріч знайомі стили, що кутаються у шапку. Я йому:«Миха! » А вінмені: "тссс". Миха з його групою панків запросили виступити уКПІшному клубі. Кажуть, що він грав не довго. Розбив об мікшерказенну електрогітару, після чого довго втікав, а потім шифрувавсявід СБшників. Читали якийсь журнал про комп'ютери. І ось викладачпідходить, забирає у них цей журнал і каже:«Я думав, Ви нарештіпочали плейбоєм цікавитися, а ви знову про залізо… Ех…» Що сказати, викладачі були у нас гарні. Пам'ятається, розпочав один викладачлекцію. Викладу років 80, а то й більше. Розповів про плату хвилинп'ять, а потім плавно переключився на те, що навчався у цьому жкорпусі, ходив на ці ж лекції. І так півтори години. І за п'ятьхвилин до кінця лекції видає:«так, як я пам'ятаю кожну стежку напивній галявині, так і ви повинні знати кожну доріжку на ційплаті». Феноменальна логіка, і дай Бог нам таку саму пам'ять уїхньому році.
Читав у ФЕЛівців лекції офіційний представник компанії Zyxel вУкраїні. Грошей у нього вистачало, а викладання було лише хобі. Іось сидять пацани на парі та сперечаються. Один: "біла тойота".Другий: "сіра тойота". Перший:«я говорю — біла». І так хвилин 10.Викладач кілька разів на них косився, потім не витримав і каже:«Несперечайтеся, у мене дві тототи, сьогодні я на білій».
Коли випадав перший сніг, КПІшники йшли в парк грати уконтерстрайк. Чув, що цього року вони влаштували батл із НАУ.Порвали як мінімум кількістю. Ну а Вам бажаю чудову пам'ять, щобяскраві моменти з життя не затьмарювалися дрібницями, щовідбуваються щодня в нашому повсякденному житті.
"кутаючись у шапку. Я йому:«Миха! » А він мені: "тссс". Миха з йогогрупою панків запросили виступити у КПІшному клубі. Кажуть, що вінграв не довго. Розбив об мікшер казенну електрогітару, після чогодовго втікав, а потім шифрувався від СБшників. Читали якийсь журналпро комп'ютери. І ось викладач підходить, забирає у них цей журналі каже:«Я думав, Ви нарешті почали плейбоєм цікавитися, а ви зновупро залізо… Ех…» Що сказати, викладачі були у нас гарні.Пам'ятається, розпочав один викладач лекцію. Викладу років 80, а той більше. Розповів про плату хвилин п'ять, а потім плавнопереключився на те, що навчався у цьому ж корпусі, ходив на ці жлекції. І так півтори години. І за п'ять хвилин до кінця лекціївидає:«так, як я пам'ятаю кожну стежку на пивній галявині, так і виповинні знати кожну доріжку на цій платі». Феноменальна логіка, ідай Бог нам таку саму пам'ять у їхньому році.
Читав у ФЕЛівців лекції офіційний представник компанії Zyxel вУкраїні. Грошей у нього вистачало, а викладання було лише хобі. Іось сидять пацани на парі та сперечаються. Один: "біла тойота".Другий: "сіра тойота". Перший:«я говорю — біла». І так хвилин 10.Викладач кілька разів на них косився, потім не витримав і каже:«Несперечайтеся, у мене дві тототи, сьогодні я на білій».
Коли випадав перший сніг, КПІшники йшли в парк грати уконтерстрайк. Чув, що цього року вони влаштували батл із НАУ.Порвали як мінімум кількістю. Ну а Вам бажаю чудову пам'ять, щобяскраві моменти з життя не затьмарювалися дрібницями, щовідбуваються щодня в нашому повсякденному житті.
"кутаючись у шапку. Я йому:«Миха! » А він мені: "тссс". Миха з йогогрупою панків запросили виступити у КПІшному клубі. Кажуть, що вінграв не довго. Розбив об мікшер казенну електрогітару, після чогодовго втікав, а потім шифрувався від СБшників. Читали якийсь журналпро комп'ютери. І ось викладач підходить, забирає у них цей журналі каже:«Я думав, Ви нарешті почали плейбоєм цікавитися, а ви зновупро залізо… Ех…» Що сказати, викладачі були у нас гарні.Пам'ятається, розпочав один викладач лекцію. Викладу років 80, а той більше. Розповів про плату хвилин п'ять, а потім плавнопереключився на те, що навчався у цьому ж корпусі, ходив на ці жлекції. І так півтори години. І за п'ять хвилин до кінця лекціївидає:«так, як я пам'ятаю кожну стежку на пивній галявині, так і виповинні знати кожну доріжку на цій платі». Феноменальна логіка, ідай Бог нам таку саму пам'ять у їхньому році.
Читав у ФЕЛівців лекції офіційний представник компанії Zyxel вУкраїні. Грошей у нього вистачало, а викладання було лише хобі. Іось сидять пацани на парі та сперечаються. Один: "біла тойота".Другий: "сіра тойота". Перший:«я говорю — біла». І так хвилин 10.Викладач кілька разів на них косився, потім не витримав і каже:«Несперечайтеся, у мене дві тототи, сьогодні я на білій».
Коли випадав перший сніг, КПІшники йшли в парк грати уконтерстрайк. Чув, що цього року вони влаштували батл із НАУ.Порвали як мінімум кількістю. Ну а Вам бажаю чудову пам'ять, щобяскраві моменти з життя не затьмарювалися дрібницями, щовідбуваються щодня в нашому повсякденному житті.
"другий: "сіра тойота". Перший:«я говорю — біла». І так хвилин 10.Викладач кілька разів на них косився, потім не витримав і каже:«Несперечайтеся, у мене дві тототи, сьогодні я на білій».
Коли випадав перший сніг, КПІшники йшли в парк грати уконтерстрайк. Чув, що цього року вони влаштували батл із НАУ.Порвали як мінімум кількістю. Ну а Вам бажаю чудову пам'ять, щобяскраві моменти з життя не затьмарювалися дрібницями, щовідбуваються щодня в нашому повсякденному житті.
"другий: "сіра тойота". Перший:«я говорю — біла». І так хвилин 10.Викладач кілька разів на них косився, потім не витримав і каже:«Несперечайтеся, у мене дві тототи, сьогодні я на білій».
Коли випадав перший сніг, КПІшники йшли в парк грати уконтерстрайк. Чув, що цього року вони влаштували батл із НАУ.Порвали як мінімум кількістю. Ну а Вам бажаю чудову пам'ять, щобяскраві моменти з життя не затьмарювалися дрібницями, щовідбуваються щодня в нашому повсякденному житті.