#Ностальжі

Усім привіт!
Знаю, що такого роду записи дуже примітивні і банальщина, яказустрічається просто у кожного …

Але мені і в правду якось не по собі … Не можу сказати що я прямошкодую, вмираю і жити більше не можу від того, що продав, її так якя реально розумів і в черговий і на той момент востаннє оцінив своїсили та можливості у всіх сенсах та за всіма критеріями …

У мене з самого дитинства в майстерні стояв справжній карт класу - "піонер" Двигун - Мінськ 125сс, 4 передачі, по колу дискові гальмаМій тато коли був підлітком складався в клубі по картингам, та йпісля теж але вже не було стільки часу присвячувати цьому хобі, спорту ну чи захопленню, називайте як хочете…

>
Перший раз я поїхав на ньому в 13 або 14 років, мені навіть татосказав (обдурив мене красиво) що там 3 предачі, я гасав якненормальний, у нас на той час якраз був недавно постільний асфальтдуже багатьма вулицями в приватному секторі. Після я перетинавпроїжджу частину і пробирався в інший мікрорайон до друзів, хтопоруч їхав зі мною на звичайному рядовому мопеді Honda dio, хто наYamaha jog, так само близький друг з дитинства займаєтьсямотокросом, у нього був невеликий нібито кросовик, або навітьмінітрек kawasaki …

Мені часто снився потім він, я його обміняв на мопед з контейнера (з Японії) так як я хотів кататися скрізь і з усіма …
< Потім я почав займатися дуже глибоким і якісним форсуванняммотора не тайванського чи китайського виробництва, а німецького...У мене від мотора — заводський залишився лише блок ізапалення...
Їхав він 100, звичайний ДЖог, який давав про себе знати 100 ссмопедам
, влітку перед 11 класом почалася ця справа, і влітку в 2012закінчилося я його завершив ... Після продав через півроку дужедешево і був легкий але дуже Олд-овий проект з Ретро мопедом, наньому я багато заробив... І були зібрані мною ще гроші, як із'явилась у мене ВАЗ 21011.