Бойове хрещення (Частина II)

І ми продовжуємо розповідь про наше "бойове хрещення"

PS Бойове хрещення (частина I)

Протягом вихідних і в день від'їзду була сонячна погода, але вартотільки помити або протерти машину набирає чинності водійськаприкмета "помив машину — до дощу".

Двері в гараж

Тільки зібралися виїжджати і почався апокаліпсис. Божевільнийвітер і дощ (у червні якраз по всій Україні таке діялося).Я всюбурю спостерігав за рубіновим, боявся щоб гілка жодна непривалила...
Як тільки вітер стих, рушили в дорогу.Дощ не припинявся.А на виїздіз села НЕЖДАНЧИК — дерево впоперек дороги… І жодної машини…Об'їжджати паралельно дорозі страшно, там невеликі спуски + дощ, іможна в бруді закопатись… А ззаду ще й причіп… Трохи раніше ліворучбула дорога в поле і, можливо, туди є об'їзд, туди як раз L200поїхав з човном, і ми туди рвонули, але дорога йшла в далечінь, кінця і краю не було. Виїхали в село знову, і знову попрямували додерева. Під'їхавши туди побачили дорогу, що йде праворуч, так самоз'їздили туди і безрезультатно повернулися. Біля дерева вже 4легковики стояло (Lanos, 2106, Kangoo та Doblo), і всі у нас питалидорогу як об'їхати, а ми самі шукаємо. Тут звідки не візьмисьз'явився Prado, який спустився вниз і поїхав полем паралельнодорозі. А чим ми гірші? Перевірили, щоб не було бруду і потихенькупоїхали. А решта стояла. Пізніше дорогою нас обігнала 2106, тежмабуть так об'їхала. Решту я не бачив потім по дорозі.
Перешкода подолана! Але далі по дорозі ще трапилося 3 звалених таксамо дерева! Тут же була накатана дорога для об'їзду, але довелосяв багнюці пошліфувати) На днище я уявляю скільки бруду було. Аледалі трасою дощ йшов і АЗЛК потім знову засяяв. Завезли причіпназад родичам і на Київ
Загалом весела поїздочка!

Не перемикайтеся! < /b>