І так ще один запис про подорожі…
На вихідних вирішили не сидіти вдома, а кудись рвонути, хоча бнедалеко але прогулятися на свіжому повітрі з малим... Він давнопросив піти в похід, але тому що вже й холодно і далеко їхати немаєчасу поїхали ми в Мошногір'я...
Я давно чув про цю місцевість але все ніяк не виходило тампрогулятися.
І так зібрали речі і в дорогу.Від Черкас їхати від сили хвилин20-25.З парковкою тут не особливо все добре, ми залишили машину назакинутій зупинці і вирушили далі пішки
Одразу ми потрапили на територію чинного санаторію Мошногор'є, цетакий собі санаторій, який виявляється ще й працює, хоча на йогозовнішній вигляд так не скажеш...
Але куди я поспішаю, все по порядку…
І так метою нашого візиту сюди було дійти до Софіїної гори таСофіїної стелли Графською стежкою. Виставляємо навігатор і вперед! І так вся дорога йде лісом, вузенька така собі доріжка яка іназивається графською. Називається вона так тому що колись це булиземлі графа, а може бути ще з якихось інших причин, невдаватимемося в історичні подробиці. Місце тут реально горбиста, іпостійний набір висоти досить таки втомлює, хоча свіже повітря, лісі тиша надихають йти далі. Не на всьому маршруті, а лише начастині, яка ближче до самого санаторію, чим далі до Софіївськоїгори, тим менше тут цивілізації…
Якщо судити по гугл меп, то Софіїна гора трохи ближче ніж стелла, але вийшовши на неї саме по карті немає ні тобі знаків ні тобіпокажчиків, що це саме вона. Просто справді не висока гора, іхащі…
Ну і ось нарешті ми дісталися і до самої Стелли…
По суті, це звичайний стовп. Але сама ідея сюди дійти заради ньогобула привабливою, особливо для малого ))) потрібен був стимулперетися в гору ))))
Трохи відпочивши ми вирушили назад до машини ... Дорога назад трохилегше так як практично постійно спускаєшся в низ, але так як міймаленький вже сильно втомився назад дорога була не легкою, длянього ... Вся прогулянка цим лісом зайняла у нас трохи більше 2годин по часу, а ми пройшли за ці 2 години 7, 5 км ...Надихалися, надивилися чистої і не зворушеної природи можна і їхатиназад у своє сіре місто наповнене бетоном і людьми ))))
Малий вирубався тільки сів у машину, ну а я поспішаючи, розтягуючизадоволення від спостереження осінньою природою поїхав дамою.
Ось якось так!
Усім більше активностей і гарного настрою!






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.