Попередня розповідь > > тут
Взагалі поверталися з Греції і вирішили поєднати корисне зприємним — зробити невеликий гак і проїхати частину шляху черезТрансфагараш.
Вже року 3 повертаємось то з Болгарії, то з Греції і все ніяк невиходило спланувати цю поїздку.
Але цього року ще до відпустки твердо вирішили здійснити давнєбажання — побачити Трансфагараш.
Я, як напевно багато хто, вперше дізнався про цю дорогу з передачіДжеремі Кларксона Top Gear Тоді відомий британський ведучий назвавцю дорогу однією з найнебезпечніших і водночас найкрасивішоюдорогою у світі І хоч з того часу (2009 р) і минуло вже 10 років, бажання подивитися її в мене не пропало.
І ось виїхавши з готелю на північ нам залишалося 50км до неї.гори.
Якщо чесно, проїхавши перші кілометрів 10-15 і порівнюючи з тим, щоя бачив у Top Gear мимоволі себе питав, а чи правильно ми їдемо? ))Так, це були гори, але розпещені австрійськими Альпами тачорногорськими серпантинами особливого захоплення я невідчував…
Неспішно доїхали до греблі ГЕС Відрару.
Споруда грандіозна. Побудували його в 1966 році. Це дев'ята завеличиною гребля у світі і п'ята в Європі. Висота – 166 метрів.Після поїздки знайшов інформацію і 400 жертв і двох затопленихселах – така ціна грандіозної споруди на озері Vidraru
Народ фотографувався на оглядовому майданчику, але ми продовжилисвій шлях.
Дорога потихеньку піднімалася вгору і кількість дерев ставаломенше.
Через 40 км сонячну погоду поступово змінило похмуре небо, туман ісерпанок вгорі.
Ще трохи проїхавши ми зупинилися зробити перші фото, там удалечині красувалися вершини.
Наповзає туман. Тут це звичайне явище і часто густий серпанокприховує всю красу.
Зупинилися сфотографувати дорогу позаду.
Місцями видніється сніг, хоча на календарі кінець липня. Набортовику показує +18 С, а там внизу температура +30 С
У Трансфагараш будували військові. Такі масштабні проекти в 70-хроках не новинка, особливо в Румунії при дикраторі Чаушеску.Кількість автомобілів стала помітно більшою. Дорога вузька, узбіччя, де можна припаркуватися, зустрічається нечасто. Жоднихвідбійників немає. Відразу за крайньою смугою — урвище.
На шосе особливо не розженешся. Швидше 50 км/год їхати невийде.
За перевалом великі паркування для автомобілів, сувенірнімагазинчики, кафе та багато народу робить фото.
А головне відкривається чудовий вигляд.
Траса відкрита лише два місяці на рік — у липні та серпні. Іншимчасом проїзд загороджують бетонними блоками, можна хіба що намотоциклі Найвища точка 2034м (це майже як наша Говерла). До неїможна дістатися і канатною дорогою. Якщо їхати з півночі напівдень, то найкрасивіша частина — перші 25-30 кілометрів.
> До перевалу дорога майже повністю складається із серпантину іпостійно піднімається. 70 км дорога плавно опускається.
Трансфагараш входить до десятки найнебезпечніших доріг у світі.
Джеремі Кларскон назвав її найкращою для їзди на спорткарах.Враховуючи якість покриття (ями рідко, але є) він трохипожартував…)) Пофоткавши спустилися вниз і попрямували до містаБран. Завітали до замку Дракули. Я не сумний, але галочка є))Загалом мені дуже сподобався Трансфагараш. Я навіть вирішив собізробити на згадку ролик. Підведу підсумки поїздки. :
Загальний пробіг за 12 днів:3458км
Загальна кількість палива:206л
Середня витрата:5, 97л/100км (з урахуванням пересувань по острову тагірських) серпантинів)
Середня вартість 1 км:1, 96грн
"
Загальний пробіг за 12 днів:3458км
Загальна кількість палива:206л
Середня витрата:5, 97л/100км (з урахуванням пересувань по острову тагірських серпантинів )
Середня вартість 1 км:1, 96грн
"
Загальний пробіг за 12 днів:3458км
Загальна кількість палива:206л
Середня витрата:5, 97л/100км (з урахуванням пересувань по острову тагірських серпантинів )
Середня вартість 1 км:1, 96грн
Коментарі1
Знайомі місця!