Якось днями зустріла знайомого, з яким не бачилися роки 3-4. Ізвичайно ж, перше що він запитав: "ну що, продала? ".
< Це питання цікавить багатьох, так як драйв я перестала вести, а на вулицях міста ми не з'являємося. br/>
Не дочекаєтеся цього))
Мені говорили багато хто, що продам.Що вона набридне, захочетьсящось інше, що краще, швидше, і найголовніше, боронь боже, НОВЕЕ🤢< br/>
Ні, дорогі друзі, не захочеться)
І не люблю я їздити як Ви кажете "в комфорті", в тиші, в плавності, не відчувати ям та іншого.
Мне просто нудно від цього.Не цікаво.Сонно.
У кожного своє поняття комфорту в машині. "відчувати дупою асфальт"я хочу чути кожну ямку, і як спрацьовують аморти.Я хочу чути коженскрип і тріск салону, звук движка…
Ось від цього я отримую задоволення. (так, іноді це напружує, несперечаюся. Але ми прогавимо цей момент 😄) Так от, дорогі друзі, зараз її варять. Так. Таки я дожила до цього моменту 😅 дочекалася, так би мовити.
І варять її хлопці із золотими руками. Я в цьому впевнена на все.Знаю, хотіла варити сама. Але на жаль, або навіть на щастя, я ненаважилася. Я довго про це думала, наважувалася так би мовити. Алеблаго прийняла тверезе, виважене рішення. І дуже цьому рада (думаюХонда теж )).
Коли я зняла ковролін…
Я дуже пошкодувала, що пару років тому в кілька шарів мазюкалагравітексом Після декількох днів чування цієї гидоти, (меневигнали, щоб я не дихала пилом від нього)
Ось що вийшло.
І ось уже днями почали варити…
<А мені залишається тільки чекати…
Коментарі2
Удачі)) чекаю оновлень*
І буде ще однією вдячною машиною більше. Так тримати