Міркування та емоції… і крики душі.

Як багато хто знає, довгобуд дуже складно як морально так іфінансово. Вже на реалізацію мого проекту пішло трохи менше 4років. Знаючи тоді, що це затягнеться на стільки, я б у це нев'язався точно.Зрозумів одне, що без конкретного плану дій і безN-ки грошей вплутуватися на повний розбір машини, безглуздо ібезглуздо.Багато таких було і буде проектів які ніколи не будутьреалізовані з тих чи інших причин.Зазвичай це продаж за копійки чище гірше металобрухт.. Зараз дивлюся через призму пройденого часу, і задаю собі питання.Навіщо мені це? Просто, тому що хочу?
За час володіння однією, а потім двома машинами пішло стількигрошей, що складно вже порахувати, та й страшно Куплено великукількість різних плюшок, причому якісь із запасом І все це лежитьна складі вже кілька років і не було ніколи встановлено, знову жтаки за склад теж потрібно платити.
За 4 року я поміняв кілька напрямків у роботі, мене кидали, був удепресії, у мене підросла дочка, народилася ще одна. Так самопродав першу Audi, купив іншу, змінилися цінності, 3 разипереїжджав. Подій сталося багато, а вона все стоїть і смокче… Думаюбільше не наважуся на такий масштаб ремонту без чіткого плану.
Наразі вже видно просвіт. Сьогодні займався піччю та двірниками, трохи залишилося за ходовою, гальмівною та паливною системою. Даліпочну з мотора та електрики.
купити нові запчастини. Знаючи, що грошей пішло дуже багато на цевсе, складно іноді правильно приймати рішення у бік нової покупки.Також багато часу йде на пошук болтів, гайок та іншогодріб'язку.
З кожним разом, після збирання, очі та душа радіють. І вжепередчуваючи того дня, коли зможу на ній прокотиться. Я дуже люблюцей кузов через його форму його простоту. Мій улюблений 5-тициліндровий мотор, цей звук 5-ти циліндрів… Те почуття, колиподарували маленькій дитині машинку і граєшся з нею… Цього рокупотрібно виїжджати!