Моя відпустка 2015. Тиждень дикуном біля оз. Воронки

Я волію проводити відпустку на природі. Звичайно, не погано було бпровести його в гаражі і зробити купу всього не зробленого помашині, але не цього разу))) Мої дівчата і хлопчик залагодили"поїхали на озеро! ".
Взяв відпустку, все спланував, куди і як їхати. Вирішено булопровести відпочинок біля озера Воронки за 180 км від м. Рівне.Згідно зі списком завантажив половину гаража в багажник)))< Дорогу до озера мені вказав колега, докладно змалював як проїхатичерез село до озера, а до самого села Воронки їхав за допомогою ЖПСПо трасі дорога норм, особливо гарна від Сарн. Володимирця дорогапогіршується.Є ділянки поганої дороги вже біля Воронків, алепотихеньку, не поспішаючи, проїхав.Під'їзд до озера піском.Їхав зпобоюванням і мало не сів у двох місцях, але видерся.
туди

По прибутті вивантажив все з "камаза")))

ланосина перетворюється на камаз))))

Але місце дислокації нашого наметового містечка було вибрано непідходяще — далеко від води та надто вітряно. Довелосяперебазуватися. До речі, ось на фото підлокітник проходив польовівипробування. Дуже зручно, скажу вам! Віддав на обшивку шкірою, скоро побачимо результат.
На новому місці нас зустрів лелека-жебра. У нього проблеми з лапою, мабуть з цього він не може повноцінно полювати і ходить біля людей, а ті йому кидають їжу…

лелека-жебрак
Облаштував табір, два намети — в одному я, дружина та дочка, а вдругому син.

Погода різна була, але переважно тепло. Вода тепла, берег пісочний, загалом краса))) За 4 дні прослуховування музыки і постійновідкритого багажника (а там у мене підсвічування), ще плюспідсвічування замку запалювання, Коротше зітхнув акум))). "далиіскру" мужики-сусіди, дякую їм за це! Потрібно було заводитиперіодично і тоді такого не було, але забув, з ким не буває…Увечері ходив по воду і побачив ящірку на піску. Скільки ж радостіу малої було як вона її побачила))) Можна було робити все, що душізавгодно, навіть вночі після дощу кататися на гойдалці

Хоч продуктів харчування накупили багато, але на такій спеці вонискоро псуються. Довелося "точити" швидше)))
Ходили з малечею один раз на село пішки до магазину — 8 км туди іназад. Назад малу тягли на собі. З серії "гена, давай я візьмувалізи, а ти понесеш мене"))))
Потому мужики-сусіди підвозили пару разів.Воду питну брали на селі, т.К. Скільки її не візьми із собою, все одно мало буде. То же самоеи про "огненную" воду)))

Потом погода подпортилась и решено было сваливать. Доїли останнюконсерву і батон)))

тепер всю цю справу запихаємо назад у ''камаз''
і прощай оз. Вирви, до наступних зустрічей!
Зворотний шлях вийшов … (матерітися не можна). Коротше кажучи, нетам звернув, ЖПС загглючив і відмовлявся відповідати на натискання (перегрівся напевно). Потрапив на такі дороги… я таких ще не бачив…Розпсихувався через це, двічі чиркнув пузом, але без наслідків, легенько про захист… потім заспокоївся і 20 км/год не більше. Тригодини їхала одна ділянка дороги до нормальної траси… ось тобі і "не туди звернув"…
Вже потім ЖПС "відпустило", ввімкнув і подивився що у Володимирціпоїхав не туди... Не здумайте їхати ділянку дороги Володимирець —Городець, там дорога жахлива! Загалом відпочинок вдався на славу, всі залишилися задоволеними, особливо діти :)
>