Заповідник Качанівка
Витрата пального не могла не радувати:близько 5-6 л на 100 км, і цевраховуючи те, що на задньому сидінні сиділи наші діти, а набагажнику згори — намети, різні штучки для кемпінгу та купа іншихречей (добре, що задні амортизатори у нас стояти з "таврії") Коливиїхали від друзів зі Срібного, щось пішло не так., знають, що ОКАможе іноді так робити.Наприклад, коли перегрівається бензонасос.Абоколи їй просто треба постояти 5 хвилин на узбіччі.Вирішили їхатидалі, попереду залишалося ще 10 днів довгоочікуваної відпустки.
< Коли проїхали Київ, зрозуміли, що кудись помалу діваєтьсятосол. Ну, на оці таке буває:то якийсь хомутик не витримає, тошланг лопне чи навіть бачок. Почали доливати воду. Машина почалаглохнути частіше. Вирішили доїхати до авторинку у Хмельницькому ітам розібратися, що сталося, купити необхідні запчастини і всеполагодити. Чоловік розібрався. Виявилось, що протікає прокладкаГБЦ, такої у Хмельницькому не знайшли. Я перестала фотографувати.Це був сумний день. Тепер я шкодую, що не зняла тоді відео, як мидоливали в бачок воду, чоловік викручував свічки, я ключем крутиластартер, з отворів виливалася вода, він закручував свічки назад, швидко стрибав за руль, і ми їхали далі. І так кожні два кілометри.Де тут такий смайлик, який так сміється, що аж сльози течуть? адресою. Коли проїхали Хмельницький, стало зрозуміло, що так даліми вже не поїдемо. Ночували в машині біля заправки.
Наступного дня чоловік на автобусі повернувся до Хмельницького, купивши прокладку ГБЦ до ВАЗ 2108, я манікюрними ножицями обрізалаїї до потрібних розмірів, прорізала відчинки у потрібних місцях (вже три роки минуло, треба її поміняти про всяк випадок). Мійчоловік за півдня поміняв прокладку, і ми поїхали далі. Окремаблагодарність працівникам АЗС, які показали нам зручне місце білязаправки, де можна було поставити машину, та дачнику, якийприготував і приніс обід для нас та наших дітей.
Львів
До речі, так виглядала наша машина. Якби тоді вона не зламалася, миб не познайомилися з нашими родичами зі Львова :-).Увечері ми вжебули у їхньому затишному домі, відпочили, виспалися в зручнихліжках і наступного дня вирушили далі. Машина більше не ламалася. Аїхати через Карпатські гори було цікаво:якщо здається, що їдешрівною дорогою, а машина більше 40 км/рік не їде, то значить, щоїдеш угору. Після Карпат заїхали в гості до сестри у Польщу, але товже інша історія, бо ОКА стояла у Львові у родичів, а їхали ми тудиі назад автобусом.
Житомир
<
Зі Львову додому поверталися, не витрачаючи годину на зупинки, намети і т.Ін, їхали за кермом із чоловіком по черзі. Здається, вночі спали кілька годин просто в машині. Якщо вірити гуглу, томаршрутом Полтава — Качанівка — Срібне — Хмельницький — Львів —Чинадійове — Львів — Полтава ми їхали 33 години (насправді більше, бо швидкість оки на трасі 110 км/рік, коли прокладка ціла) іпроїхали більше 2400 км.
PS Це був чудовий відпусток, ми познайомилися з купою нових людей, побували у цікавих місцях. Дякувати Богові, тепер маємо великумашину, де у кожної дитини є своє автокрісло та пасок безпеки.
Коментарі3
Вітаю з пригодами! Інакше не так би запам'яталося 😊 Удачі на дорогах і більше добрих людей на зустріч! Питання - у карпатських горах теж витрата була 5-6 літрів або все-таки підріс?
Якщо чесно, то в горах про витрату вже не думали -)
😁😁😁 чомусь так і подумав, після того як прокладку поміняли, думки вже - аби доїхати. Слава богу все добре пройшло.