Отже, їдемо далі! Покидаємо Андрушівку…
їдемо
Наступний пункт призначення-місто Бердичів, але по дорозіЗупиняємося в селі Червоне. На жаль і тут нас чекало розчарування.Розчарування з домішкою здивування та захоплення. Наша дорога, справжнісінький замок! І хоч він не в ідеальному, м'яко кажучи, стані, але була біля нього якась притягуюча атмосфера. Підійшовшидо нього, проявилося і розчарування, територія обгороджена і увійтитуди не можна... З першого погляду, замок закинутий, але яквиявилося потім, зараз він використовується як монастир, правда вінна реставрації. Легкий переляк, тому що звідкись з кущів з'явиласятемна фігура, відразу я не зрозумів хто це, тому що був шокований, не сфоткав, так як трохи цегли навалив від такої несподіванки))))Витрусивши цеглу), з'ясували, що це чернець, який наглядає замонастирем, поспілкувавшись з ним ми вмовили його пустити нас натериторію… Дізналися від нього, що монастир на реставрації вжеблизько 12 років і за цей час зробили зовні лише частково першийповерх та одну кімнату…
Їдемо далі)
До Бердичева дорога була нормальна, дісталися швидко
Бердос)
Бердос у наступній серії))кому сподобалося, не соромимося тикаємомені подобається))і вам не складно і мені приємно))
Коментарі5
Ці прикольні радянські стели з ми міст та областей ще по всій країні стоять.
так))але буває і нові ставлять))
Жодного разу не бачив.
ну у нас є точно)) у мене в місті ось нова стела стоїть)
Прикольно.